Найнеймовірніші типи зірок у Всесвіті
Говорити ми будемо не тільки про самих зірок, але й про продукти їхньої еволюції – об’єкти, на які перетворилися зірки після закінчення свого існування. Коричневі карлики. А почнемо ми з коричневих карликів. Їх відносять до субзоряних об’єктів.
За фактом, коричневий карлик – це газове утворення, занадто велике, щоб бути планетою, але недостатньо, щоб спалахнути, як повноцінна зірка. Однак маси об’єкта достатньо, щоб запустити ядерну реакцію, нехай і не настільки інтенсивну, як у повноцінної зірки. Життєвий термін такої зірки триває від 10 мільйонів до 1 мільярда років, після чого карлик просто гасне, перетворюючись на планетообразний об’єкт.
Температура поверхні коричневих карликів також невелика: від кількох сотень до тисячі градусів. Щоправда, відомий зовсім вже холодний карлик – WISE 1828+2650, температура поверхні якого становить близько 20-30 градусів за Цельсієм. Пульсар. По суті, це нейтронні зірки, але не прості, а володіють парою особливостей.
Магнітне поле пульсарів нахилене щодо осі обертання зірки. Це дозволяє пульсару “посилати” імпульси по міру обертання. На сьогоднішній день відомо 63 пульсари, сигнал кожного з яких володіє унікальними параметрами, що гіпотетично могло б дозволити використовувати пульсари як міжзоряні маяки.
Приміром, на одній з табличок, відправлених у космос з інформацією про Землю та людство, положення планети описано саме щодо найближчих пульсарів. Квазар. Довгий час квазари вважалися самостійними зірками. Причому вони були найбільш яскравими об’єктами в спостережуваній Всесвіту, за що їх і виділили в окремий клас зірок.
Однак пізніше астрономи з’ясували, що квазари – це акреційні диски навколо надмасивних чорних дір. Речовина розігрівається до колосальних температур, причому в таких умовах до 32% речовини перетворюється в світлову енергію, коли в більшості зірок – лише 0,7%. Подвійні зоряні системи. Самі по собі подвійні зірки – явище дуже поширене, більше половини всіх виявлених систем є такими.
