Одна дружина на всіх братів у сім’ї: як і навіщо живуть у багатошлюбності
Багатошлюбність практикується у деяких народностей. Такий вид стосунків можна порівняти з багатоженством, але він має низку відмінностей.
У цій статті ми розповімо, що являє собою поліандрія, у яких країнах у жінки кілька чоловіків, як вони живуть у такому союзі та виховують дітей.
Поліандрія – так по-науковому називають форму полігамії, за якої жінка перебуває в кількох шлюбних союзах із різними чоловіками.
Вчені вважають, що поліандрія більш характерна для спільнот, які відчувають нестачу природних ресурсів.
Багатошлюбність поширена в Монголії, Нігерії, Непалі, Бутані, Тибеті та деяких гірських провінціях Індії та Бразилії.
Старовинні традиції та економічна вигода
Поліандрія, як соціокультурне явище, існує вже протягом багатьох століть. Її коріння сягає глибоко в минуле, не пов’язане з чуттєвою стороною стосунків між чоловіком і жінкою. Основні причини такого союзу криються в економічних аспектах.
Багатомовність процвітає у важкодоступних гірських регіонах, де суворі умови життя і крайня бідність роблять ведення господарства надзвичайно складним. У цих місцях людям набагато простіше віддати придане за одну наречену.
Дівчина зазвичай одружується з усіма братами з однієї родини. Весілля організовують лише для старшого сина, який успадковує все родинне майно, а його брати просто приєднуються до цього союзу.
Що більше синів у родині, то привабливішим стає такий будинок для нареченої.
Сімейна ділянка не дробиться, адже землі й так не вистачає. Вважається, що збільшення кількості працівників принесе багатство, будинок стане більшим і міцнішим.
Якби майно ділилося на кожного брата і його окрему сім’ю, ресурси б швидко вичерпалися, а земельні ділянки стали б малими для того, щоб прогодувати сім’ю. Зведення житла в горах – складний і довгий процес, що потребує чимало коштів.
Як вони живуть разом?
Така історично сформована модель сімейних стосунків не базується на почуттях. Головне завдання жінки та чоловіків – прогодувати свій рід. Але як вони вирішують, від кого з’являться діти?
Питання про батьківство в поліандричних союзах практично не обговорюється.
Брати і дружина спільно керують господарством.
Матері в таких шлюбах, фактично, є єдиними батьками, тоді як батьки постійно зайняті роботою, пов’язаною із забезпеченням сім’ї: полюванням, поліпшенням житла, розширенням ділянки тощо.
Подружжя суворо дотримується черговості відвідування дружини ночами. Як попереджувальний сигнал про перебування чоловіка в спальні використовують взуття, яке залишають біля дверей.
Антропологи, які вивчають поліандрію, зазначають, що щонайменше у 20 родоплемінних суспільствах вважається нормальним, щоб дитина мала більш ніж одного батька.
Оскільки дітей у сім’ях зазвичай багато, достатній догляд підвищує їхні шанси на виживання.
Позашлюбні зв’язки
У Непалі й Тибеті сформувалося особливе ставлення до позашлюбних зв’язків. Якщо дівчина завагітніла, і вона незаміжня – це не засуджується.
Батько майбутньої дитини має заплатити її сім’ї або відпрацювати в ній деякий час. Потім його відпускають, а дитину зараховують до своїх дітей. Тобто звільняють дівчину від «причепа». У деяких племенах прийнято хвалитися кількістю своїх позашлюбних зв’язків. Дівчата вішають на шию намисто з монет, які вказують на кількість колишніх коханців. Чим більше – тим краще!
Інша справа, якщо монет мало! Це може означати, що дівчина не дуже популярна серед чоловіків. У рамках конкуренції між нареченими, намисто може відігравати велике значення.
Сьогодні в деяких африканських країнах, наприклад, Зімбабве в суспільстві сприймають поліандрію недоброзичливо, але вона існує підпільно.
Науковці вважають, що полігамна жінка – це не приклад свободи та розкутості. На жаль, не було досліджень, які б визначали психічний стан жінки та рівень дискомфорту в таких стосунках.
