Психологічна адаптація особистості – розпишемо головне

Адаптація в широкому сенсі слова – це пристосування людини до мінливих зовнішніх і / або внутрішніх умов. Соціально-психологічна адаптація – вид і складова адаптації, що представляє собою процес і одночасно успішний результат взаємодії особистості і соціальної середовища.

компенсація

Адаптація та компенсація – це не повністю ідентичні поняття, різниця полягає в тому, що при адаптації відбувається пристосування – «смиренність», вироблення позитивного ставлення до наявних порушень. У свою чергу, при компенсації відбувається заміщення втраченої психічної функції більш прийнятною для даного стану організму здатністю.

література:

1. Налчаджян А.А. Соціально-псіхологіческаяя адаптація особистості – Видавництво АН Вірменської РСР. Єреван, 1988р.
2. Березін Ф.Б. Психічна і психофізіологічна адаптація людини – Л., 1988 р.
3. Перре М., Бауман У. Клінічна психологія – Дніпро, 2007р.

Біологічний аспект адаптації

Крім психологічного аспекту адаптації є і інший, першорядний і базовий – біологічний. Біологічна адаптація – це пристосування біологічної істоти до стійким і постійно змінюваних умов природного середовища.

З визначення зрозуміло, що біологічна адаптація явище загальної для тварин і людини. Але через те, що суть людської природи не тільки біологічна, але ще і соціальна, одного лише пристосування людини до зміни температури повітря, вологості, атмосферного тиску, вірусам і іншим фізичним і фізіологічним змінам, недостатньо. Хоча, звичайно, той факт, що без можливості адаптуватися біологічно, людина б просто не вижив, важко переооценіть.

Психологи, які підтримують теорію еволюції Ч. Дарвіна, кажуть про те, що соціально-психологічна адаптація виникла, а точніше еволюціонувала  з біологічної адаптації. У якийсь момент механізми і способи біологічної адаптації досягли таких вершин розвитку, що породили новий щабель адаптації – психічну діяльність.

Якщо тварини адаптуються головним чином завдяки несвідомої регуляції функцій організму, інстинктам, рефлексам, то людина ще й завдяки своєму інтелекту . Люди вміють зусиллям волі, свідомо регулювати не тільки психологічні та соціальні, але навіть деякі (але не всі!) Біологічні процеси і стани. Це вміння істотно розширює адаптаційні можливості людини.

Свідома частина психіки людини (а головним чином інтелектуальні можливості) виконує функцію адаптації до нової не тільки для конкретного індивіда, але і для всього людського роду обстановці і способу життя.

Свідомість творчо підходить до вирішення завдання адаптації в принципово нових умовах існування в соціумі. А такі механізми як інстинкти та навички швидше потрібні для адаптації до традиційних, що повторюється, знайомим людині як виду обставин, навіть якщо окремо взятий, конкретний індивід стикається з ними вперше.

Крім того, завдяки розвиненій психіці, а саме завдяки творчості, у людей є можливість винаходити засоби і інструменти, що полегшують процес як біологічної, так і соціальної адаптації.

Саме для більш успішної адаптації в природних умовах і до життя в соціумі людьми були придумані житла, одяг, взуття, посуд, засоби пересування, електричні прилади і багато іншого.

Завдяки розуму людини навіть у осіб з обмеженими можливостями є шанс чудово адаптуватися до життя. Існують апарати корекції порушень і компенсації відсутніх функцій у людей і тварин. Простий приклад: з поганим зором дуже важко вижити як в природних, так і в міських умовах. Для корекції зору були винайдені спеціальні оптичні лінзи і придумані окуляри.

Без біологічної адаптації організму людини неможлива і соціально-психологічна адаптація його особистості. Біологічний аспект адаптації завжди присутній в процесі соціальної-психологічної адаптації.

Психологічна та соціально-психологічна адаптація

Поняття «психологічна адаптація» і «соціально-психологічна адаптація» одними авторами ототожнюються, іншими поділяються. Окремо говорять і просто про «соціальної адаптації». Плутанину пояснити дуже просто: складно відокремити психологічне від соціального там, де мова йде про зіткнення індивідуально-психологічного з общетсвенним.

Психологічна адаптація – пристосування людини як особистості до існування в суспільстві інших людей відповідно до вимог цього суспільства і з особистими потребами, мотивами, інтересами.

Ті періоди, коли пристосування індивіда до умов соціального середовища відбувається найбільш активно, називають соціально-психологічною адаптацією .

Соціально-психологічна адаптація людини – це активне і цілеспрямоване засвоєння норм, правил, цінностей як суспільства в цілому, так і конкретного, найближчого соціального оточення людини:

• сім’ї,
• групи в дитячому садку (докладніше про адаптацію дитини до дитячого садка читайте в статтях https://ourmind.ru/adaptaciya-rebenka-k-detskomu-sadu, https://ourmind.ru/adaptaciya-v-detskom-sadu),
• школи,
• університетської групи,
• компанії друзів,
• трудового колективу і так далі.

Соціально-психологічної адаптації конкретного індивіда не буває без його спілкування і взаємодії з іншими людьми і відповідної активної діяльності.

Суспільство саме піклується про те, щоб його нові члени успішно адаптувалися. Виховання, загальна освіта, трудова та професійна підготовка існують, в тому числі, і як засобу досягнення успішної соціальної адаптації.

Процес адаптації за тривалістю займає різний час в залежності від ситуації, до якої потрібно пристосуватися людині і від його індивідуальних особливостей. Але в результаті соціально-психологічної адаптації осіб завжди:

• погоджує свої цілі з цінностями суспільства,
• навчається, залишаючись собою, благополучно співіснувати з іншими людьми,
• набуває здатності проявляти ініціативу, приймати правильні рішення, будувати плани на майбутнє,
• отримує нові знання, вміння, навички і розвиває вже існуючі,
• встановлює близькі, емоційно насичені і тривалі взаємини з іншими людьми.

За підсумками соціально-психологічної адаптації осіб успішно соціалізується , тобто засвоює зразки поведінки, соціальні норми, цінності, знання, навички, благополучно функціонує в соціумі. Але це ще не все!

Людина не тільки, грубо кажучи, пристосуванець, а й творець своєї долі. Він не тільки пристосовується до соціального середовища, а й пристосовує її під себе, так як йому хочеться і зручно!

Людина створює, змінює, перетворює зовнішні умови життя так, щоб вони змогли задовольнити його потреби і сприяли б досягненню цілей.

Успішність адаптації залежить не тільки від того, які вимоги пред’являє і що чекає від людини суспільство, а й від того, до якої особистості пред’являються ці вимоги.

Особливості, можливості, внутрішній потенціал допомагають не тільки звикати до цієї дійсності, а й змінювати, а також створювати нову, максимально комфортну, бажану, кращу реальність.

Соціально-психологічна дезадаптація

Не слід плутати поняття успішної адаптації і успішності життя. Успішно адаптуватися в соціумі індивід це не завжди щасливий і успішний по життю людина. Успішна соціально-психологічна адаптація – це тільки передумова до щасливого життя . Адаптація, на жаль, не завжди буває успішною.

Дезадаптація – це порушення пристосування і процес неуспішного пристосування людини до нових і складних для нього життєвих обставин.

Дезадаптація трапляється, коли людині не вдається впоратися з вимогами і труднощами нових соціальних умов, утвердитися у взаєминах і самоствердитися в певному статусі, ролі або комфортної позиції.

Що може завадити людині успішно адаптуватися? Можливих варіантів всього два:

• зовнішні , середовищні чинники, тобто саме суспільство,
• внутрішньоособистісні особливості індивіда.

Зовнішніх факторів, що заважають успішно пристосуватися до конкретної групи або суспільству, може бути скільки завгодно багато і вони часто вже не залежать від волі людини. А ось внутрішні чинники це, як правило, завжди якісь конкретні психологічні проблеми , про які людина і сам часто знає, але не хоче або не може усунути. Це можуть бути:

• завищена або занижена самооцінка,
• тривожність, недовірливість,
• агресивність, конфліктність,
• занадто сильна або недостатня мотивація до досягнення цілей,
• завищений або занижений рівень домагань і інші психічні особливості особистості і явища, дисгармоніюють особистість.

Наявність психопатології також призводить до дезадаптированности.

Але точно також як дезадаптацію можуть викликати різні психологічні проблеми, вона сама може породити безліч проблем з психікою, аж до серйозного її розлади.

Ознаки низької адаптаційної здатності людини дозволяють припускати у нього наявність проблем фізичного або психологічного характеру.

Людина, якого суспільство систематично пригнічує , ущемляє, висуває підвищені вимоги тощо, зазнає великих труднощів з адаптацією.

У психологічно особливо важких життєвих обставинах людина часом просто не може пристосуватися, у нього ніяк не виходить прийняти зміни і змиритися з ними, тому, яким би сильним і вольовим він не був, може «зламатися».

Психотравматична ситуація провокує психічний «надлом», який заважає адаптуватися до неї, а це, в свою чергу, може спровокувати виникнення психопатології, якщо тільки людина не знайде в собі сили витримати випробування.

Вірний ознака дезадаптації це болісне переживання тривалих міжособистісних або внутрішньоособистісних конфліктів, яке призводить до неможливості задовольняти власні потреби та / або відповідати вимогам соціуму.

Запорука успішної соціально-психологічної адаптації

Проблеми і причини дезадаптації розглядали багато зарубіжних і вітчизняних психологи, представники різних шкіл і напрямків: Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, З. Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, Б. Скіннер, А. Бандура, Ж. Піаже, Дж. Келлі, А. Маслоу, К. Роджерс та інші.

Всі вони внесли значний вклад в розуміння проблем адаптації та дезадаптації. Але особливо цікава позиція представника гуманістичного спрямування, психолога А. Маслоу . Він пояснює дезадаптивние процеси і поведінку особистості наявністю метапатологіі – розладів психіки, що розвиваються в результаті реальної чи гаданої неможливості задовольняти метапотребності (потреби зростання особистості, вищі, духовні потреби).

Деякі метапотребності :

• цілісність,
• свобода,
• досконалість,
• активність,
• простота,
• краса,
• унікальність,
• істина,
• честь і інші.

Деякі метапатологии :

• цинізм,
• ненависть, гнів,
• вульгарність,
• нетерплячість,
• апатія, відсутність інтересу до життя,
• тотальний егоїзм,
• депресія,
• відчай,
• перекладання відповідальності на інших,
• нездатність глибоко любити і інші.

Щоб людина могла успішно адаптуватися в суспільстві, йому потрібно:

• розвиватися особистісно , інтелектуально, морально,
• прагнути задовольняти не тільки базові, але і духовні потреби ,
• вчасно вирішувати виникаючі психологічні труднощі,
• ефективно вирішувати міжособистісні конфлікти.

Людина не народжується досконалим, але до самовдосконалення потрібно прагнути, щоб вміти знаходити в собі і сили і адаптивний потенціал для прийняття будь-яких змін і змін в житті, а також для можливості компенсувати життєві втрати новими придбаннями або вже наявними здібностями.

Чим більш цілісною і гармонійною стає особистість, тим успішніше людина адаптується в соціумі, залишаючись при цьому скоріше активним творцем своєї історії, ніж пасивним пристосованцем до даних реалій.

Якщо ви хочете заглибитись у вивчення феномена соціально-психологічної адаптації, читайте літературу:

1. Артур Реан, А. Кудашев “Психологія адаптації особистості”
2. Ірина Лапіна “Адаптація дітей під час вступу до дитячого садка. Програма. Психолого-педагогічний супровід. Комплексні заняття “
3. Тетяна Кістяк “Психологічна адаптація першокласників” і “Психологічна адаптація дитини в дитячому саду”
4. Володимир Антипов “Психологічна адаптація до екстремальних ситуацій”
5. Валентина Казанська “Підліток: соціальна адаптація. Книга для психологів, педагогів і батьків “
6. Галина Соломатіна “Прийомні діти. Як впоратися з проблемами адаптації та виховання в замісної сім’ї “

Чекаємо Вашої оцінки

Сподобалася запис? Поділіться з друзями

Related posts Психологія Холод у відносинах: роз’яснюємо в загальних рисах Двоє люблять один одного так сильно, що зважилися на створення сім'ї, або до цього їх підвела доля, або обставини, але це... Закоханий чоловік уникає жінку (відео) Психологія Закоханий чоловік уникає жінку (відео) Жінка може шукати відповіді на запитання, чому чоловік боїться її, хоча і закоханий. Подібна ситуація зустрічається досить часто. Розуміючи, що рухає... Психологія Коли чоловік закохується психологія – розбираємо в загальних рисах Поведінка закоханого чоловіка відрізняється деякими особливостями, знаючи про які, можна легко визначити, чи відчуває молода людина симпатію або залишається байдужим. Що... Leave a Comment Отменить ответ