Романтика. Чоловічий погляд

Жінка, яка була б задоволена «романтичною активністю» свого чоловіка – явище досить рідкісне. Набагато частіше на цей бік життя з плином часу просто закривають очі. Але невже борщ на столі й оголена жінка в ліжку – вершина романтичних переживань, про яку тільки може мріяти статевозрілий чоловік?

Що таке романтика?

Спробуємо дати якесь визначення цьому ефемерному поняттю, щоб краще розуміти, про що йтиметься.

Романтичним переживанням можна назвати реакцію на події, які викликають в одного або кількох учасників приємний, красивий асоціативний ряд, пов’язаний зі стосунками чоловіка і жінки.

Наприклад – вечеря при свічках. Чому це вважається романтикою? Виною тому усталені асоціації. Де вечеря при свічках, там задушевні розмови, прихильність людей один до одного і подальша інтимна близькість. Мається на увазі, що все це йде разом, тому, створюючи потрібну обстановку, ми автоматично підштовхуємо хід думок, який у ній виникне. А де думки, там і реальні дії.

Або – вручення квітів. Саме по собі це вже підкріплено певними сформованими традиціями, які ми засвоїли в процесі виховання і спостереження за оточуючими нас людьми. Якби в суспільстві було прийнято дарувати коханій відрубану баранячу голову, це б теж викликало в нас романтичні почуття.

Інакше кажучи, виходить такий ланцюжок: відбувається якась ситуація -> у голові з’являється пов’язаний з нею асоціативний ряд -> думки, що виникають, провокують емоційну реакцію.

Неважко здогадатися, що, маючи досвід подібних переживань, можна моделювати такі ситуації самостійно, створюючи потрібну психологічну атмосферу.

Здавалося б, що ж тут складного?

Зізнання в коханні

Відійдемо трохи вбік, щоб торкнутися іншої важливої частини романтичних стосунків – зізнання в коханні. Цей елемент несе в собі зовсім іншу функцію, ніж ми позначили вище.

Завдання вербальних зізнань у коханні – отримання партнером прямолінійного і недвозначного підтвердження того, що у стосунках усе добре, і що до нього все ще позитивно налаштовані.

Це не озвучування якогось факту, яке достатньо зробити один єдиний раз на початку стосунків і більше про це не нагадувати. Почуття – дуже непостійна штука, а коли люди живуть разом довго, вони неминуче стикаються з конфліктними ситуаціями, які можуть похитнути віру в те, що в їхніх стосунках усе добре.

У чому проблема?

Нагадувати про свою прихильність до партнера потрібно якомога більш регулярно. Знову ж таки, чому від більшості чоловіків цього не дочекаєшся?

На те є кілька причин. І причини ці – ті самі, що й для інших романтичних вчинків з їхнього боку:

• «Це не мужньо». В очах багатьох чоловіків романтичні прояви схожі на слабкість. Виною тому наявний у суспільстві образ брутального мачо, під який багато представників сильної статі себе підганяють.
• «Усе виглядатиме безглуздо». Цей пункт схожий на попередній, але мотив тут у тому, що людині здається, що саме в неї вийде якась нісенітниця. Виною тому може бути невдалий досвід взаємодії з протилежною статтю в минулому. Щоб розбуркати такого чоловіка, доведеться спочатку залікувати його комплекси.
• «А потім що, до РАЦСу вести?» Деякі кавалери сприймають освідчення в коханні як пропозицію одружитися, народити купу діточок і померти в один день. Ці слова можуть здаватися такому чоловікові такими, що накладають занадто велику відповідальність, навіть якщо жінка вже вийшла за нього заміж і народила купу діточок.
• «А навіщо? Я ж уже сказав якось, що кохаю…» Найчастіше вся увага чоловіків прикута до матеріального боку життя, і вони просто як слід не аналізували ту його частину, яка стосується стосунків. Тому те, навіщо взагалі потрібні романтика і постійні повторення компліментів та зізнань у коханні, для них не очевидно. Таких потрібно до цього м’яко пристрастити. Якщо натяки не розуміються, можна розповісти прямим текстом, що таке романтика і з чим її їдять.

«Герої-коханці» і »сухарі»

Існують і ті чоловіки, які, навпаки, розуміються на залицяннях… Ось тільки на цьому, як правило, все і закінчується. Для таких кавалерів на першому місці стоїть отримання захоплених поглядів і обожнювання від якомога більшої кількості жінок, і коли чергову даму завойовано, до неї втрачається весь інтерес, і він переходить до наступної. Такого роду романтичні вчинки живлять своє коріння в самозамилуванні.

Тому, як правило, найбільшу віддачу можна отримати, «попрацювавши» з емоційно закритими, холодними чоловіками. Хоч це й буде нелегко.