Знайомство через помічника на сайті – шахраї!

Напишу про свій особистий досвід такого спілкування. У далекому році, коли ще не існувало Тиндера на просторах України, а Мамба і Баду були новачками, познайомилася я з таким собі Олександром. Ух, борода була – як зараз модно – по лінійці брита, сам високий, красивий, підкачаний і тусован.

Ну і вільний, зрозуміло, судячи по анкеті. Лайкнула я його..

і забула. Приблизно через 15 хвилин мені прилетів лайк у відповідь і одразу повідомлення: привіт! ти дуже красива! Як справи? привіт! спасибі за комплімент! Справи відмінно, збираюся на роботу. Ти чим зайнятий? теж на роботу збираюся, не люблю сидіти тут, може, залишиш свій номер? Домовимося про зустріч.

У той час я написала йому свій РЕАЛЬНИЙ номер. Згодна, не розумно? Написала, поїхала на роботу. Настрій було супер, серпень, жарко, відмінна улюблена музика в машині, як завжди – я спізнювалася на роботу)) На світлофорі до підприємства мені пролунав дзвінок.

На іншому кінці дроту мила дівчина воркувала затишно: Оля, привіт. Мене звуть Параска. Я помічниця Олександра, він людина зайнята.

Знайомитися йому колись самостійно. Тому він попросив мене провести попередню зустріч з вами. Якщо ви є тією, чиї фото на сайті, і дані анкети збігаються, Олександр з вами зустрінеться.

На той момент у мене не було практики таких дзвінків, було відмінний настрій, доводи здавалися розумними, я, зрозуміло, припухла від такої інформації, але цікавість узяла верх. І я погодилася, посміявшись від душі! Спойлер: ніколи так не робіть! Відразу кидайте трубку і блокуйте номер! Домовившись про зустріч на вечір, отримавши адресу, я пошуршала на роботу. Там з дівчатами похихотіли над ситуацією.

І після робочого дня я поїхала на “співбесіду”. На інший кінець міста. Знайшла будинок старовинне.

З вензелями і ліпниною по фасаду. Піднялася по сходах, подзвонила у дзвінок, насилу відкрила важкі двері і опинилася, не зрозумій де. Чоловіки в костюмах і краватках/метеликах, жінки в коктейльних сукнях, перлів, брюлики, годинник, запонки.

І я. У короткому сарафані на голу ногу? Напівтемрява, високі стелі, прохолода, парчеві важкі портьєри (шторами навіть не виходить назвати), стійка адміністратора з гладкого темного дерева, величезна кришталева люстра, картини, ліпнина..

все це мене знатно припечатало.. Ніби я потрапила в інший світ.

І мені тут не місце. Підходжу до адміністратора і кажу: здрастуйте, у мене зустріч з Параскою. привіт, а вона вже пішла.

Ви Селену? Вами займеться інший менеджер, ви не проти? це дивно, але давайте поговоримо з іншим менеджером. І тут у невеликому холі влітає щось! Щоб ви розуміли – довкола чоловіки й жінки немов на світському рауті або благодійному обіді. І вона – в сукні з мас-маркету.

Але не дешевого, а в одязі як зараз в магазинах типу Love Republic або Lusio. Вона справила враження “свого дівчата”. Копиця темних локонів, легкий загар, обтягуюче яскраво-синє коротке плаття, сандалі на босу ногу.

Підлітає до мене, протягує руку і, засміявшись, репетує “Привіт, мене звуть Кіра! Погнали зі мною тріщати!”. Схопивши мою руку, ми понеслися якимись коридорами, було багато дверей, відгалужень, невеликих ніш і кімнаток. І ми прилітаємо мало не в самий кінець (думаю, у них був весь поверх будинку), плюхаємось в приміщення 1,5х3 метри, де стоїть столик, пуфик, два стільці і етажерка зі статуетками.

Я не пам’ятаю все наше спілкування, але те, що ми перейнялися один до одного з перших миттєвостей – було очевидно. У неї – це робота, в мене – допитливий інтерес, тому що не зустрічала таких людей, як я, по енергетиці. Суть була в тому, що вони не шлюбне агентство, а “центр створення сім’ї” ? Допомагають чоловікам багатим знаходити своїх жінок, у свою чергу жінкам допомагають СТАТИ такою жінкою – гідною багатого чоловіка.

А для цього потрібні в першу чергу: фотосесія, курси макіяжу (гарна дружина повинна бути), курси групової психотерапії (потрібна психічно здорова дружина), консультація з психологом (щоб намітити план по підбору потрібного чоловіка) і…

після цього проходиш тест, а підходиш ти (в моєму випадку) Олександру на роль нареченої. Звучить зараз це дико, але в таких центрах сидять не дурні. Вони зчитують всі невербальні сигнали, тиснуть на хворі мозолі, застосовують НЛП так, що ти мимоволі починаєш відчувати, що вони праві.

Далі справа за малим: тебе ведуть на консультацію з психологом, який прям тут сидить, в кімнаті навпроти. І там реально сиділа жінка (як я пізніше дізналася, у неї дійсно був диплом психолога – тут мені пощастило). Вона провела зі мною півгодини, розкрила мої болі, страхи і побоювання і закрила продаж ? Мені склали план поліпшення себе.

Складався він з відвідин 12 семінарів в групах. Кожен семінар – платний, зрозуміло. І план побачень тут же – в цьому ж центрі (безкоштовно).

На моє питання “нафіга мені це? Я з конкретним чоловіком хочу побачитися” мені відповіли, що всі десять разів може змінитися, мовляв, а раптом мені цей Саша стане і не потрібен. Мене відвели до каси. І ось тут їх чекав облом.

Грошей у мене не було. Зате був кредит та невисока зарплата. Так і сяк вони намагалися викачати з мене гроші.

Не виходило. Не тому, що я така стійка – ні, там мозок заканифолили так, що я б віддала останнє. Але коштів просто не було.

А кредитки тоді були поширені, а якщо і були, то – “для багатих”. В результаті з мене взяли 3000 гривень тільки ???? з поправкою, що після я донесу всю суму. Ну і ніхто не скасував плату за семінари.

Уклали договір. У підсумку..

я, приїхавши додому, отямилася і пишу Кірі – не, все фігня, віддайте гроші назад. Вона мені передзвонила, заспокоїла. Але я пропустила один семінар, інший, третій.

У підсумку Кіра подзвонила і сказала, щоб я приїжджала на семінар просто так, безкоштовно. Вона проведе нишком мене. Треба сказати, що інформація на семінарах була різноманітна.

На підняття самооцінки і самовідчуття. Група була – жінок 30. Жінок.

Різного віку (18-67 років), комплекції, зовнішності та статусу (від “села” до світських левиць). Але були семінари, для мене дивні, як викачувати з чоловіків гроші, як клянчити (не просити, а саме клянчити) подарунки, як за це догоджати чоловікові. Загалом, мені не сподобалося.

Але я сходила на всі семінари, крім одного. Безкоштовно. Кіра протягла мене скрізь без грошей.

Тому що ми з нею подружилися. Дійсно подружилися і дружимо дотепер. Попутно мені зробили фотосесію “для бази даних”.

І в кінці як висновок – я не підходжу Олександру. Але є інші кандидати в пошуках дружини. І зробили аж 4 вечора побачень.

А проходили вони так: У великому залі ставилися дві ШИРМИ, два стільці. Дівчину брали за руку і вели до кандидатів ? далі 15-20 хвилин на діалог з чоловіком. Якщо пара подобалася один одному – вони говорили про це менеджеру, і той після давав номер телефону дівчини – чоловікові.

А чоловіки там різні.. мені дали одного кавалера на 40 років старше, угодованого.

Він сидів у драних джинсах, сандалях, розставивши ноги і, крутячи ключ від Порше, говорив мені “так мені подзвонили півгодини тому, слізно просили приїхати, тому що для мене є кандидатка. Я замість того, щоб поїхати в заміський будинок – рвонув сюди. І ось я тут”.

Мої 15 хвилин минули швидко, і я сказала, щоб мене не знайомили з чоловіками старше більш ніж на 5 років. При цьому я чула діалог за сусідньою ширмою. Це незатишно, неприємно.

Ти мимоволі даєш оцінку діалогу. Жахи? Ще пару разів збігала на такі зустрічі. Сподобався один чоловік, ми з ним після сходили на побачення, на якому він мені сказав, що він один із менеджерів.

І він безкоштовно ходить на такі зустрічі – це своєрідний круговорот нових дам. Потусувались, поспали, наступна! Клас, так? Більше ми не бачилися. Спасибі йому за своєчасну правду.

Так само перед початком семінарів дівчата обговорювали чоловіків, з якими їх знайомили. І виявилося, що це одні й ті ж “побиті міллю” чоловіки. Було досить неприємно це слухати.

Я перестала брати трубку на їхні номери. Кірі сказала, що більше не хочу витрачати на це час. Я розчарована.

Мені дзвонили протягом 2-х років. З перервами. Запрошували знову на побачення, на курс терапії, знайомства.

Але було вже нецікаво. Зараз я кидаю трубку “номери для знайомств” відразу, як тільки чую “Здрастуйте, Селену, я від Луки. Ви познайомилися на сайті знайомств”.

І блокую номер. Вони ще з інших номерів пишуть в Ватсап образи потім :))) забавно читати. Кіра зізналася через пару років, що Олександр фейк.

Ні, чоловік існує, але він австралієць, його фото взяті із закордонного сайту знайомств, в Україні тоді ще не особливо поширеного. Так що, витративши 3 місяці життя, я залишилася з подругою і чудовим досвідом. Вважаю це перемогою ? ну або ламанням системи! Тому – не вірте помічникам, не намагайтеся туди ходити на перевірку, не хизуйтеся “так мене фіг розведеш”.

Розведуть. І добре, якщо на малу суму. Я відбулася 3000 грн, а дівчата, які були на семінарах, платили за них по 5000-15000 грн.

Зараз це можна порівняти з 10-30 тисячами. Для багатьох відчутні гроші! А семінарів по 2-3 на тиждень. Зовсім нещодавно я спілкувалася з чоловіком з сайту знайомств по телефону.

І він мені розповів, що йому точно так само дзвонили. На що він відповів: “якщо Марія захоче зі мною познайомитися, нехай знайомиться сама, номер телефону у неї є”. І кинув трубку.

Закликаю вас робити так само. Але що найстрашніше – наша земля не збідніє дівчатами, які попадуться на такі гачки і загрузнуть там. А ви бували в таких ситуаціях? Дзвонили вам “помічники” і “організатори побачень”? Поділіться в коментарях, будь ласка! Бережіть себе і ставте палець вгору, якщо сподобалася стаття.