Защемлення нерва – до якого лікаря звертатися

Причини защемлення нерва

Защемлення може бути викликане рядом причин:

• Надмірне фізичне навантаження на спину (заняття спортом, підняття тяжкості).
• Тиск зростаючої матки на хребет при вагітності.
• Надмірна вага.
• Неправильне положення тіла під час роботи або сну.
• Запалення суглобів.
• Перенесена травма.
• Переохолодження.

Затискання нервових корінців хребта часто відбувається при остеохондрозі, протрузії і грижі міжхребцевого диска. Також можливою причиною защемлення є спазми спинних м’язів. Навіть короткочасний стрес впливає на тканини тіла, і в результаті такого впливу м’язи защемляють нерв. Найбільш небезпечне захворювання, що викликає перетискання нерва – це пухлина хребта.

Самостійно приймати знеболювальні або протизапальні засоби не рекомендується. Без усунення головної причини хворобливі відчуття повернуться знову.

Місце защемлення нерва

Залежно від того, де сталася компресія, відрізняються симптоми. Також значення має і те, який нерв затиснутий. При защемленні чутливого нерва болить спина, а перетискання рухового або вегетативного викликає більш небезпечні наслідки.

Поширені варіанти локалізації защемлення:

• Поперек . Пережаття нерва в цій області викликає появу болю, що віддає в сідницю і стегно. При цьому може запалюватися сідничний нерв, що проявляється поколюванням, печінням і відчуттям важкості в нозі.
• Шия . Болі при перетискання нервового корінця віддають в лопатку, плечі і передпліччя. Неприємні відчуття посилюються при поворотах голови. Таке явище може викликати порушення кровопостачання головного мозку. При цьому з’являється головний біль, запаморочення, шум у вухах.
• Грудний відділ . Больові відчуття схожі з нападом стенокардії. Спроби зробити глибокий вдих можуть викликати більш інтенсивні поколювання; препарати від захворювань серця не приносять полегшення.

Пацієнти помилково звертаються з такими болями до кардіолога, проте подібні порушення входять в компетенцію інших фахівців.

Вибрати лікаря

Популярні
Рейтинг
Стаж
Вартість
Відгуки
8.2

6 відгуків
Мануальний терапевт

Дмитрієва Катерина Юріївна

Стаж 6 років

Клініка Чудо Доктор на Шкільній 49

м. Київ, вул. Шкільна, б. 49

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Хрипунов Олександр Андрійович

Стаж 7 років Лікар другої категорії

Клініка здорового хребта Здравствуй!

м. Київ, Ленінський пр-т, д. 2а

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Бочарова Анна Вікторівна

Стаж 17 років

Клініка здорового хребта Здравствуй!

м. Київ, вул. Люблінська, д. 108

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Сисуєв Олег Михайлович

Стаж 23 роки Лікар вищої категорії, к.м.н.

Відкрита клініка Кунцевський лікувально-реабілітаційний центр

м. Київ, вул. Партизанська, д. 41

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Возняк Марина Євгенівна

Стаж 7 років Лікар другої категорії

Медичний центр Бест Клінік на Річковому вокзалі

м. Київ, Ленінградське шосе, д. 116

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Анненкова Олена Володимирівна

Стаж 20 років Лікар вищої категорії

Центр Дикуля Бєляєво

м. Київ, вул. Миклухо-Маклая, д. 44А

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Царьов В’ячеслав Юрійович

Стаж 16 років Лікар першої категорії, к.м.н.

Відкрита клініка Лікувально-діагностичний центр Кутузовський

м. Київ, вул. Давидковської, д. 5

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Трунев Євген Валерійович

Стаж 22 роки Лікар вищої категорії

Відкрита клініка Лікувально-діагностичний центр Кутузовський

м. Київ, вул. Давидковської, д. 5

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Бедина Аліна Миколаївна

Стаж 20 років

Відкрита клініка Лікувально-діагностичний центр Кутузовський

м. Київ, вул. Давидковської, д. 5

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Переверзєв Ілля Віталійович

Стаж 13 років Лікар другої категорії, к.м.н.

Клініка здорового хребта Здравствуй!

м. Київ, Північний б-р, д. 7Г, стор. 2

Вартість вказана за первинний прийом.
У неї не входить вартість додаткових досліджень і виїзду на будинок.

Симптоми невриту лицьового нерва

• Розлад м’язового тонусу
• Асиметрія особи
• Втрата смаку
• Шум в вухах
• Біль у вусі
• Сухість в роті
• Сухість очей
• Сльозоточивість
• Невиразна мова
• Зниження чутливості.

Якщо ви знайшли у себе схожі ознаки, не чекайте, негайно зверніться до лікаря!

Рекомендації перед прийомом невролога

Невролог спеціалізується на лікуванні захворювань нервової системи. Підготовка до консультації невролога полягає в зборі інформації про своє захворювання. Лікарю потрібно буде надати всі результати проведених обстежень, висновки фахівців. Якщо на момент огляду пацієнт приймає будь-які лікарські препарати, про це теж треба повідомити. Для більшої об’єктивності напередодні прийому потрібно утриматися від вживання алкоголю, тютюнопаління. Вони можуть вплинути на неврологічний статус і привести до гіпердіагностики.

Яке знеболююче при артриті застосовують?

Артрит: коротко про головне

Захворювання сполучної тканини, яке носить системний характер і називається ревматоїдний артрит, відомо багатьом людям не з чуток. Воно може вражати абсолютно всі види суглобів, приносячи неприємні, хворобливі симптоми. На превеликий жаль, навіть сьогоднішній рівень розвитку медичної науки і практики не дозволяє лікарям встановити причину виникнення захворювання. Єдиний відомий факт – зароджується хвороба, як правило, після перенесених збоїв і змін в імунній системі. Найбільш небезпечним вважається початковий етап розвитку недуги, який проходить безсимптомно, непомітно, в хорошому самопочутті, саме тому пацієнт протягом тривалого періоду часу може навіть не підозрювати про наявність складного захворювання.

Суть недуги полягає в тому, що під час його розвитку клітини імунної системи помилково приймають клітини сполучних тканин організму за елементи чужорідного походження, в результаті чого знищують їх. Так як запальний процес, деформування і руйнування структур тривають роками, а то й десятками років, вони супроводжуються постійним сильним больовим синдромом. Тому найбільш потрібними лікарськими засобами по праву можна назвати знеболюючі препарати.

Як працюють анальгетики?

При ревматоїдному артриті обійтися без цієї групи препаратів практично неможливо. Суть роботи знеболюючих полягає в придушенні больової чутливості в тій області, яка вражена і потребує вгамування дискомфортних відчуттів, при цьому під вплив не підпадають інші типи чутливості, наприклад, зорова або тактильна.

Лікування недуги проводиться різноманітними методами, найчастіше комплексно з використанням медикаментів, фізіотерапії, лікувальної гімнастики, контролем буденної активності, коригуванням режиму дня і харчування. Основою для комплексної, ефективної терапії стає прийом лікарських засобів, які призначаються виключно фахівцем у лікарні, після проведення ряду необхідних обстежень та аналізів. Саме знеболююче при артриті стає першою допомогою пацієнтові, оскільки лише усунувши біль, з’являється можливість застосовувати інші засоби.

Класифікація анальгетиків

Знеболюючі при ревматоїдному артриті є затребуваними в сучасному світі, тому багато фармакологічних компаній виводять на ринок значну їх кількість і різноманітні види. Ґрунтуючись на особливих характеристиках, всі анальгетики можна розділити на дві великі групи: наркотичні та ненаркотичні. Знеболюючі таблетки при ревматоїдному артриті приймають строго за графіком, звертаючи особливу увагу на часові проміжки або ж за потребою.

Обидва види лікарських засобів націлені на угамування болю, з різницею у впливі на організм. Наркотичні знеболюючі або опіоїди, після прийому всередину діють на клітини спинного і головного мозку, так би мовити «відключаючи уражені місця від загальної системи нервів, волокон і закінчень». За рахунок цього впливу купірується больовий синдром, відбувається блокування імпульсів. Безсумнівний плюс даного типу анальгетиків – висока ефективність і практично миттєве вплив. Але в разі необхідності варто бути готовим до появи побічних дій і ефектів. До опіоїдів належать: Морфін, омнопон, кодеїн, Естоцін, Налбуфин, Трамадол, Фентаніл. Група ненаркотичних знеболюючих препаратів діє іншим чином, впливаючи на особливі ферменти, які носять назву ЦОГ1 і ЦОГ2 і є причинним чинником, що викликає основні симптоми. До них відносяться Пірамідон, Цитрамон, Ібупрофен, Бутадон, Фенацетин, Напроксен.

Вкрай важливим мінусом, властивим усім використовуваним знеболюючим при артриті, є те, що вони не лікують захворювання, а лише знімають гостру симптоматику. Крім цього, при тривалому прийомі засобів цієї групи може виникнути звикання, що приводить до того, що медикамент або перестає впливати, або дозу доводиться значно збільшувати.

Приводи для звернення

Залежно від здоров’я конкретної людини, її темпераменту і типу особистісних реакцій, симптоматика нервових розладів може бути дуже індивідуальною. Але є ряд ознак, які притаманні більшості випадків:

• тривале порушення режиму сну;
• підвищена дратівливість і неврози;
• синдром хронічної втоми;
• сильна безпричинна тривожність;
• постійне бажання спати;
• різке зниження працездатності і активності;
• неуважність;
• складність з концентрацією на певному дії або об’єкті;
• відчутне погіршення короткострокової пам’яті;
• нав’язливі думки;
• панічні атаки.

Часто всі ці ознаки не складаються в загальну картину і тривалий час ігноруються людиною, яка потребує допомоги лікаря. Всі перераховані вище ознаки можуть сприйматися як зміна настрою, емоційне виснаження, моральна втома та інше. Але для фахівця комбінація цих ознак вказує на певне захворювання.

До перерахованих вище станів з часом додаються фізичні прояви хвороби:

• запаморочення;
• сильна задишка;
• невралгії;
• відчуття сильного серцебиття;
• утруднене ковтання і збільшення щитовидної залози;
• розлади травлення (запори або проноси, болі в шлунку, метеоризм);
• відсутність апетиту;
• підвищення температури тіла після стресу;
• скачки артеріального тиску.

Найчастіший симптом, що супроводжує більшість психічних порушень – сильний головний біль, що виникає періодично. У важких випадках вона поєднується з непритомністю.

Лікування запалення сідничного нерва: до якого лікаря звернутися, етапи терапії

Запалення сідничного нерва являє собою захворювання, викликане патологічними змінами в хребцях, пухлинами хребетного стовпа, інфекціями, переохолодженням. Основним проявом недуги є біль у спині, що віддає по задній поверхні ноги. Виразність больового синдрому буває настільки велика, що людина буквально втрачає свідомість після невдалого повороту або чхання. При лікуванні сідничного нерва ефективним буде застосування медикаментів, методів фізіотерапії, народних засобів.

Який лікар лікує защемлення? Лікуванням цієї недуги займаються фахівці-неврологи. При необхідності хворий додатково консультується у вертебролога, нейрохірурга, судинного хірурга, ревматолога.

Лікування ішіасу сідничного нерва досить тривалий і копіткий процес. Воно включає в себе наступні етапи:

• нормалізацію режиму життя хворого;
• інтенсивне медикаментозне лікування;
• профілактику повторного загострення хвороби сідничного нерва.

Важливо звернутися за медичною допомогою при появі перших ознак запалення:

• біль області нерва супроводжується підвищенням температури тіла;
• на спині і по задній поверхні ноги червоніє і набрякає шкіра;
• разом з болем нога починає німіти, з’являється відчуття «повзання мурашок» по шкірі;
• з’являються порушення сечовипускання (затримка сечі або її нетримання).

Тільки при своєчасному зверненні до фахівця можна розраховувати на більш швидкий позитивний результат лікування запалення нерва.

лікувальний режим

У гостру стадію запалення сідничного нерва пацієнт повинен більше часу проводити в ліжку. Біль стає менш вираженою, якщо він лягає на тверду поверхню. Пацієнту рекомендується якомога менше рухатися. Сидіти, згинатися і піднімати тяжкості також не можна, оскільки це провокує посилення болю і додатково травмує пошкоджений нерв.

Застосування медикаментозних засобів

Сідничний нерв чим лікується? Основною групою препаратів, що застосовуються при запаленні сідничного нерва, є нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, ібупрофен, німесулід). Це досить велика група лікарських засобів, розділених на кілька підгруп за своїм механізмом дії. Пацієнтам ліки підбираються індивідуально в залежності від вираженості симптомів.

Ці кошти надають такі впливи на запалений нерв:

• зменшують біль;
• зменшують вираженість запалення;
• зменшують набряк нерва.

Як лікувати защемлення сідничного нерва ліками? Протизапальні засоби застосовуються у вигляді уколів, мазей, таблеток, капсул, порошку. У гостру стадію запалення нерва протизапальні препарати застосовуються в уколах. Після зменшення симптомів хвороби переходять на таблетки. Якщо пацієнт тривалий час приймає ліки, лікар контролює, чи не з’явилися у нього неприємні хворобливі відчуття в області шлунка або печінки.

Коли біль дуже сильна, лікар призначає блокаду нерва з новокаїном. При цьому ліки вводиться за допомогою голки в область попереку і крижів. Блокада протипоказана людям, які страждають на алергію на новокаїн.

Якщо описаними вище засобами не вдається зняти біль, вдаються до міорелаксантів (ліків, що розслаблюють м’язи). Знявши м’язовий спазм, вдається полегшити страждання хворого і прискорити його одужання.

Схема лікування обов’язково включає вітаміни. Вони покращують обмінні процеси клітин нерва, прискорюють проведення нервового імпульсу. Ціла група препаратів (наприклад, лидаза) використовуються для прискорення загоєння пошкодженого нерва. Вони не дозволяють утворитися запальним спайкам.

фізіотерапія

Як лікувати запалення сідничного нерва методами фізіотерапії? Таке лікування дозволяє прискорити процес одужання в комплексі з іншими методиками. Вони підсилюють кровообіг в зоні розташування нерва, зменшують набряк і біль. В арсеналі невролога:

• УВТ-терапія;
• 
  лазерна терапія;
• електрофорез з використанням лікарських засобів;
• магнітотерапія;
• парафінові аплікації.

Для електрофорезу застосовують лідокаїн, вітаміни, лидазу. Ці препарати проникають через шкіру безпосередньо до хворого нерва і надають свою дію дуже швидко. Однак процедура неможлива у випадку, коли шкіра уражена якимось захворюванням (алергічні висипання, гнійничкові захворювання).

Лазерне випромінювання інфрачервоного спектра дозволяє зняти набряк тканин області нерва, поліпшити циркуляцію крові в дрібних судинах. Лазер застосовують як на всю хвору зону, так і на окремі активні точки. При цьому відбувається виділення біологічно активних речовин, прискорюються обмінні процеси, відновлюється нормальна функція нерва.

Лікувальна фізкультура

Спеціальні фізичні вправи призначаються тільки тоді, коли прояви запалення вщухають. Добре себе зарекомендувала традиційна лікувальна фізкультура, йога, східна гімнастика цигун, вправи в басейні. Фізичні вправи не тільки знімають спазм м’язів і покращують кровопостачання пошкодженого нерва, але й сприяють зміцненню м’язового каркаса спини. Це дозволяє уникнути загострень захворювання в майбутньому.

Існує кілька правил для виконання вправ ЛФК:

• вони виконуються повільно;
• необхідно уникати різких поворотів і ривків;
• при посиленні болю заняття припиняють;
• чергують вихідні положення – стоячи, лежачи на спині, лежачи на правому і лівому боці;
• повторюють кожен рух 5-6 разів;
• починають з одного кола вправ;
• постепенно збільшують число підходів і кількість вправ за один підхід.

У кожному конкретному випадку лікар підбирає вправи індивідуально і контролює їх вплив на стан хворого. Розширення рухової активності також має відбуватися під наглядом фахівця.

З положення – стоячи, пацієнт виконує неспішні нахили тулуба в сторони, вперед і назад. У разі, коли нахили вперед провокують посилення болю, цю вправу виключають з комплексу. Адаптувавшись до перших вправ, можна приступати до ходьби з високим підніманням колін і махам ногами в сторони.

З положення – лежачи на спині, пацієнт починає пробувати тягнути на себе носки обох ніг. Ця вправа веде до розтяжки м’язів задньої поверхні стегна. Її необхідно виконувати повільно, поступово збільшуючи інтенсивність. Якщо воно добре переноситься, приступають до кругових рухів стопою за годинниковою стрілкою, потім – в протилежному напрямку. Після цього слід підняти зігнуті в колінах ноги, після чого – випрямити ноги.

Повернувшись на бік, пацієнт продовжує виконувати вправи на згинання та розгинання кінцівок. Подібні рухи можна виконувати і стоячи на четвереньках. Заняття в басейні є не менш ефективними, оскільки пацієнтові доводиться одночасно виконувати певний рух і долати опір води. До йоги краще приступати під наглядом інструктора.

Лікування нетрадиційними засобами

Як лікувати защемлення сідничного нерва без ліків? Народні цілителі пропонують багато рецептів лікування ішіасу:

• настоями і спиртовими витяжками лікарських трав;
• укусами бджіл;
• лікарськими обгортаннями;
• прийомом трав’яних ванн.

Хорошим знеболюючим ефектом для запаленого нерва має чебрець, польовий хвощ, кора калини, квітки календули, звіробій, квітки бузку. Висушене і добре подрібнене сировину можна запарювати окропом або наполягати на спирті. Якщо у пацієнта немає алергії на ці рослини, можна застосовувати їх у суміші. Однак рецепт повинен містити не більше 5 рослин, змішаних в рівних пропорціях. Настій готують з розрахунку – 1 ст. л. рослин на 100 мл води на один прийом.

Спиртові витяжки наполягають не менше 14 днів в темному місці. Приймають ліки по 1 чайній ложці 3-4 рази на день. Не можна пити ліки на порожній шлунок. Такі ліки не підходять пацієнтам, у яких є або були проблеми з алкоголем.

Місцеві процедури

Травники широко використовують чорну редьку для лікування запалення сідничного нерва. Її застосовують натертою, або свіжовіджатим соком. Редьку натирають на великій тертці. Хворий лягає на живіт. Шкіру на спині і нозі в тих місцях, де болить найбільше, витирають рослинним маслом або дитячим кремом (щоб не було опіку), прикривають натуральною тканиною. Поверх тканини викладають натерту чорну редьку, куля целофану, вовняну тканину, складену в декілька шарів. Такий компрес залишають на 20-30 хвилин. Процедури проводять щодня.

Можна прикладати компреси з спиртової витяжки соснових бруньок або перемеленого на м’ясорубку листя агави. Добре допомагає сік з редьки з медом, сіллю і спиртом або міцною горілкою. Соку редьки беруть в 4 рази більше, ніж спирту і меду. Цими ліками розтирають поперек і задню поверхню хворої ноги (де саме розташований нерв).

Що робити, якщо защемило нерв в спині

Більшість людей при необережних і різких рухах або виконанні фізичної роботи стикалися з питанням защемлення нерва на спині. Причому біль з’являється несподівано і в самий непотрібний час. У цьому випадку потрібно знати, як швидко зняти симптоми, а потім звернутися до лікаря для визначення причини защемлення, виконання діагностики і необхідного лікування.

• Причини защемлення нерва спини
  • Ознаки та симптоми защемлення
  • ймовірні наслідки
  • Як робити діагностику защемлення?
  • Допомога при затисканні
  • Лікування защемленного нерва
• Медичні препарати
  • Протизапальні і знеболюючі препарати
  • мазі
• Народні способи лікування
  • лікування мазями
  • Лікування трав’яними ваннами
  • Профілактика защемлення нервів спини

Причини защемлення нерва спини

Основною причиною, що призводить до затискання нерва спини, є значне навантаження під час остеохондрозу.

Що також може спровокувати защемлення:

• 
  Фізична праця у вигляді повторюваних рухів корпусом і руками, що збільшує ризик защемлення.
• Неправильна постава.
• Ревматоїдний артрит, коли запалені суглоби.
• Вагітність. Збільшена вага і зміни в скелеті жінки підвищують навантаження на хребці.
• Нарости на хребцях через травми або хвороби.
• Зміни в скелеті під час вагітності можуть робити хребет чутливим до навантажень.
• Спадковість, коли генетичні особливості пояснюють схильність до порушень хребта.
• Зайва вага, яка створює тиск на хребці.

Ознаки та симптоми защемлення

Симптоми защемлення залежать від місця освіти, наявності запальних процесів, ступеня і причини цього виду патології. Основний симптом защемленного нерва – це сильний біль у конкретній частині шиї і спини, що призводить до обмеження рухливості. У особливо важких випадках защемлення можуть призводити до компресії спинного мозку, викликаючи порушення рухових функцій і чутливості кінцівок, а також параліч або парез.

На вираженість і характер порушень можуть впливати функції і розташування защемленого нерва. З огляду на це, виділяють такі ознаки защемлення:

• Поперековий – це защемлення сідничного нерва, яке називається ішіас. Відрізняється відчуттям печіння і поколювання, нерідко іррадіюючи в ногу, яка, в свою чергу, стає менш рухомою, причому в стоячому положенні відчувається стріляючий біль. При пролапсі або грижі біль інтенсивніша і різкіша. Початок запального процесу защемленого нерва говорить про не зовсім розвинутий радикуліт.
• Грудний – з’являється під час сдавлювання нерва між лопатками або в іншій ділянці грудного відділу. У даному випадку людина отримує все симптоми міжреберної невралгії, а під час компресії вегетативного ділянки нервової системи у пацієнтів з’являються скарги на біль у серці. Симптоми невралгії найчастіше відчуваються весь час, навіть під час активного проведення часу і відпочинку. Біль стає сильнішою з спробами поворушити тулубом або промацувати міжреберний простір.
• 
  Шийний – проявляється під час затискання нерва на шийному ділянці з характерним перенапруженням у цьому місці м’язів. При цьому може відбуватися слабкість у плечах і шиї, на мові буде відчуватися набряк і оніміння, біль у лівій частині грудної клітки, схожа на стенокардію, біль між лопаток, на потилиці, у ключиці. Її значне посилення починається під час фіксації в одному положенні або спроби обертання головою. Защемлення трапляється при підвивихах, випинанні або остеохондрозі.

Симптоми, які з’являються при защемленні, посилюються під час сну, а також при сильному сміху, кашлі чи чханні. Біль знижується при онімінні кінцівок, а сильне переохолодження може викликати значні хворобливі відчуття.

Ймовірні наслідки

Найбільш часті наслідки защемлення спинного нерва – поява ускладнень у формі міжхребцевої грижі, спазми м’язів, повне або часткове порушення рухової функції. Негативні наслідки защемлення також відносяться до імунної системи, зменшуючи захист уражених клітин від вірусів і злоякісних пухлин. У деяких випадках проблеми з перебоями кровообігу і занепад сил створюють збої в роботі внутрішніх органів.

Як робити діагностику защемлення?

Діагностичні способи визначення защемлення нервів спини включають виконання таких процедур:

• Електроміографія. Дає можливість виявити наявність пошкодження нерва, який відповідає за рухову активність певної м’язи. Проводиться за допомогою введення голки-електрода в м’язову тканину, потім людина намагається її напружити і розслабити.
• КТ або МРТ допомагають визначити стан хребта на наявність викривлень або пошкоджень дисків, хребців, а також інших ймовірних патологій м’язової системи або скелета.
• 
  Аналіз крові.
• Мануальне дослідження.
• Обстеження провідності нервів. Це тест, в результаті якого визначаються пошкоджені нерви. Проводиться за допомогою приєднання електродів до шкіри, які несильними імпульсами активують нерви.

Допомога при затисканні

Під час появи різкого болю через защемлення нерва в спині необхідно вжити наступні заходи:

• Прибрати навантаження зі спини. Для цього необхідно прийняти положення лежачи. Якщо під рукою немає дивана, а відчуття болю дуже сильні, лягати треба безпосередньо на підлогу. Як правило, ця біль з’являється в поперековому відділі, а ця ділянка має певну особливість, а саме, погано розслабляється, і навіть лежачи можна відчувати навантаження. Щоб поперек розслабилася, необхідно стегна розташувати під кутом 90 градусів до тулуба (наприклад, покласти ноги на стілець).
• Під час зняття болю в положенні лежачи з’являється ще одна проблема – піднятися так, щоб не спровокувати черговий больовий напад. Для цього потрібно перевернутися на бік, стати на коліна, дістатися до предмета, за допомогою якого можна встати, не змінюючи положення спини. Найважливіше при цьому – «відчути» точку, коли біль буде не такою вираженою, і зберігати її.
• Перебуваючи на ногах, необхідно зафіксувати спину. Існує спеціальний пояс, який мало у кого є. Замість нього можна використовувати великий шарф або рушник, намотавши його так, щоб утримувати не тільки спину, але і поруч знаходяться хворі ділянки.
• 
  Якщо необхідно, приймається знеболюючий препарат, який має протизапальний ефект – Аспірин, Диклофенак, Ібупрофен тощо. Найближчим часом рекомендується дотримуватись постільного режиму, а також уникати навантажень і протягів. Медичні препарати особливо акуратно потрібно приймати під час вагітності.

Незалежно від того, зняли ви біль чи ні, її поява в спині – це вагома причина для походу до лікаря. Цей симптом говорить про серйозну проблему, від якої самостійно позбавитися майже неможливо.

Лікування защемленого нерва

Класичне лікування защемлення спини проходить у 3 етапи:

• Зняття больового синдрому. Використовують ін’єкційні або пероральні препарати. Лікування відбувається тільки при дотриманні постільного режиму, а також заборони вживання копченого, гострого або солоного.
• Зняття запалення за допомогою протизапальних нестероїдних засобів, що застосовуються у вигляді гелів, мазей, ін’єкцій або таблеток. Найчастіше два початкові етапи не поділяють, а проводять курс лікування з одночасним використанням препаратів двох груп.
• Відновлення роботи нерва, який був затиснений. Проводиться за допомогою сеансів фізіотерапії, мануальної терапії, ударно-хвильової терапії, голковколювання, прийому вітамінних препаратів, комплексів лікувальних вправ, електро- і вібромасажу.

Медичні препарати

Під час лікування защемлення нерва на шиї та спині (в районі лопаток або попереку) використовуються такі препарати.

Протизапальні та знеболюючі препарати

• Диклофенак. З урахуванням лікарської форми має таку вартість: гель, крем або мазь – 80-140 грн., таблетки – 20-70 грн., свічки – 150-200 грн., ампули для ін’єкцій – 75-90 грн.
• Мовилося, вводиться у вигляді ін’єкції або приймається в таблетках. Вартість в ампулах для уколів – 880-1800 грн., в таблетках – 550-690 грн.
• Ібупрофен – з урахуванням виготовлення форми має таку вартість: суспензія для дітей – 80-115 грн., таблетки – 40-115 грн., мазь – 32-40 грн.
• Кетонал (можливе застосування під час вагітності) має таку вартість з урахуванням форми виготовлення: капсули – 110-130 грн., таблетки – 210-270 грн., крем або гель – 320-470 грн., свічки – 270-310 грн., ампули для ін’єкцій – 970-1150 грн., термопластир – 810-880 грн.

Мазі

Застосовуються в домашніх умовах, але неодмінно призначаються лікарем, оскільки можуть викликати алергію:

• 
  Випросал – використовують як знеболювальне і розігріваюче засіб. Вартість 270-340 грн.
• Кармоліс – мазь для знеболювання. Вартість 580-610 грн.
• Фіналгон – застосовується для зняття больового синдрому. Вартість 280-350 грн.
• Флекс – знімає вогнища запалення. Вартість – 210-240 грн.
• Беталгон – підвищує капілярний кровообіг і знімає біль. Вартість 320-380 грн.

Народні способи лікування

Під час відсутності ускладнень консервативні способи відмінно справляються з защемленням, і почуття болю повністю пропадає. Потім радять виконувати лікування в домашніх умовах, застосовуючи народні способи.

Лікування мазями

Віск розтоплюється і перемішується з оливковою олією і вощиною. Складом просочують лляну матерію, яку накладають на уражену поперек або шию, закріпивши зверху пластиром. Це допомагає знизити біль і зняти запалення.

Шишки хмелю (25 гр.) Перетирання в порошок і змішуються з ложкою вершкового масла або свинячого жиру. Отримана однорідна суміш втирається в хворе місце.

Хвоя ялівцю або лавровий лист у співвідношенні 6:1 перетираються до однорідної консистенції. У суміш додається 12 частин вершкового топленого масла. Дане засіб прикладається на хвору ділянку. Мазь здатна розслабляти напружену мускулатуру і усувати біль.

Лікування трав’яними ваннами

Для цього виду лікування в воду з температурою приблизно 38 градусів додають відвари і настої трав, тривалість процедури – до півгодини.

Трав’яний збір з материнки, лопуха, чорної бузини, листя смородини, соснових бруньок, пирію, хмелю, хвоща, чебрецю і фіалки перемішують в однакових пропорціях. 4 ложки додають на 2 літри окропу, і після 15 хвилин кипіння чекають, поки суміш охолоне, зціджують і додають у ванну.

Ромашка, шавлія і спориш в обсязі 320 г кожного компонента заливають 5 літрами гарячої води і дають настоятися 3 години, після чого зціджують і виливають у ванну.

Еловая і дубова кора заливається 6 літрами води, кип’ятиться півгодини і виливається у ванну.

Причини нервових розладів