Поради

Ципрофлоксацин (таблетки) для собак і кішок

Офлоксацин – опис препарату

Офлоксацин (Ofloxacin) – синтетичний антибактеріальний препарат, отриманий в результаті вдосконалення налидиксової кислоти, належить до класу фторхінолонів, названий аналогічно основному діючому речовині. Застосування Офлоксацину при циститі обумовлено тим, що він:

  • Направлено діє на органи малого тазу – мішені лікування, при цьому не осідає в печінці;
  • Має низький рівень мікробної резистентності;
  • Володіє широким спектром дії відносно грамнегативних і грампозитивних бактерій, деяких видів найпростіших;
  • Завдяки можливості одночасного прийому з іншими антибактеріальними препаратами широко застосовується в складі комплексної терапії при захворюваннях сечових шляхів;
  • Широко застосовується в період долікарської допомоги в якості каталізатора для вироблення захисних механізмів організму.

Важливо! Офлоксацин практично не впливає на лакто- і біфідобактерії, в результаті чого займає одну з провідних позицій в щадному лікуванні бактеріальних інфекційних захворювань сечових шляхів.

При неускладненому перебігу захворювання препарат призначається коротким курсом (від 3 до 5 днів), в разі хронічної форми циститу лікування продовжується до 10 днів.

Дозування підбирається індивідуально і в середньому становить від 200 до 800 мг препарату на добу, розрахованого на кілька прийомів. Одноразовий прийом в разі необхідності може становити 400 мг.

Через 2 години після прийому ліків максимально концентрується в крові, виробляючи терапевтичний ефект, і протягом доби виводиться з організму. Юний вік (до 18 років), вагітність і лактація є протипоказаннями для прийому Офлоксацину.

Терапевтична дія

Основний діючий компонент таблеток Ципрофлоксацин відноситься до антибактеріальних засобів групи фторхінолонів. Він надає бактерицидний ефект, приводячи до загибелі чутливих бактерій. Така дія реалізується за рахунок придушення каталітичної активності ферменту бактеріальної клітини ДНК-гіраза. Це призводить до порушення процесу реплікації (подвоєння) ДНК і загибелі бактеріальної клітини. Препарат володіє достатньою активністю щодо активних (що діляться) і неактивних бактеріальних клітин. Він надає бактерицидний ефект щодо значної кількості грампозитивних (стафілококи, стрептококи) і грамнегативних (кишкова паличка, синьогнійна паличка, протей, клебсієли, ієрсинії, сальмонели, шигели, гонококи) бактерій. Також препарат призводить до загибелі специфічних бактерій, які є внутрішньоклітинними паразитами (мікобактерії туберкульозу, легіонелли, мікоплазми, уреаплазми, хламідії). Активність таблеток Ципрофлоксацин щодо блідої трепонеми (збудник сифілісу) залишається до кінця нез’ясованою.

Після прийому таблетки Ципрофлоксацин всередину діючий компонент добре всмоктується у системний кровотік і рівномірно розподіляється в тканинах, де має терапевтичний ефект.

Ципрофлоксацин при вагітності і лактації

Вплив антибіотика на організм вагітних і жінок, що годують груддю, недостатньо вивчено. Експерименти на тваринах демонструють негативний вплив на суглоби плода, тому застосування препарату в ці періоди заборонено.

Фармакологічні властивості ліки

Що являє собою препарат «Ципрофлоксацин»? Антибіотик чи ні? Згідно з інструкцією, що додається до цього засобу, даний медикамент є протимікробним ліками з широким спектром дії. Належить він до групи фторхінолонів.

Засіб діє бактерицидно, пригнічуючи такий фермент, як ДНК-гіраза бактерій, через що, власне, і порушуються реплікація ДНК, а також синтез білків клітин шкідливих мікроорганізмів. Слід також зазначити, що даний медикамент здатний добре впливати як на розмножуються бактерії, так і на мікроорганізми, що знаходяться в спокої.

Відносно яких бактерій ефективний препарат «Ципрофлоксацин»? Дія цього кошти направлено на грамнегативні аеробні мікроорганізми і на грампозитивні. Не можна не зазначити, що більшість стафілококів, що стійкі до метициліну, мають резистентність і до ципрофлоксацину.

Також слід зазначити, що до медикаменту помірно чутливі стрептококи і ентерококи.

Відгуки пацієнтів

Аліса, 34 роки

Познайомитися з препаратом Ципрофлоксацин довелося за порадою хірурга. Він прописав його, коли запалився гідраденіт, і після операції довелося пропити курс цього антибіотика. Допомагає медикамент швидко і добре, ніяких побічних ефектів на собі не відчула (на відміну від дії інших антибіотиків). Також у нього демократична ціна в порівнянні з багатьма іншими антибактеріальними засобами. До позитивних рис можна віднести і те, що його не треба зберігати в особливих умовах. Він випускається у вигляді таблеток середнього розміру, які зручно брати.

Ігор, 36 років

Левофлоксацин прописали при бронхіті. Був сильний кашель, і мокрота не виходила. Після 3 днів прийому настало полегшення. Відкашлюватися стало легше, мокрота стала виходити, стало легше дихати. Спектр дії цього препарату великий. Матері прописали його, коли вона захворіла гайморитом. Брала його довго, але все пройшло. Хороший засіб від більшості хвороб. Побічних ефектів не виявили. Після його прийому відчували себе відмінно.

Ірина, 38 років

Брала Левофлоксацин під час лікування гаймориту. Спочатку призначили інший антибіотик, але після курсу його прийому стан не покращився. Довелося приймати таким курсом цей антибіотик і робити уколи. На третій день лікування справи пішли на поправку. Гайморит вилікувала, але підірвала шлунок. Це тільки через Левофлоксацин, тому що довелося пропити два антибіотика поспіль. Але, як пояснив лікар, цей препарат потужний, тому негативні наслідки сильніше. Відновлювати ШКТ довелося потім більше місяця.

Антибіотик Ципрофлоксацин – інструкція із застосування

Застосування антибіотика залежить від протікання захворювання. Препарат використовується без будь-яких прив’язок до часу прийому їжі. Просто кожні 12 годин необхідно пити по 500 мг або, простіше кажучи, 2 рази протягом доби. Якщо перебіг хвороби легкий, то дозу можна зменшити вдвічі. Мінімальний курс лікування 3 дні, а максимальний – 2 тижні. Виняток становить лікування простатиту. У цьому випадку термін становить 4 тижні.

Правила лікування

Регідрон – регідраційний розчин.

Крім прийому антибіотиків, хворому необхідно виконувати певні правила лікування.

Якщо у пацієнта спостерігається пронос або блювота, то йому необхідно в обов’язковому порядку пити регідраційні розчини.

З їх допомогою здійснюється поповнення втраченої рідини і солі.

При кожному спорожненні кишечника і блювоті необхідно випивати від 300 до 600 мілілітрів регідраційного розчину.

Для його приготування може використовуватися аптечний порошок у вигляді трисоль, Регідрону, глюкосолану.

Також для приготування розчину можна використовувати харчову соду, сіль і цукор. При покупці традиційних медикаментів їх необхідно просто розвести у воді відповідно до інструкції виробника.

Для приготування домашнього регідраційного розчину необхідно взяти літр чистої води і додати в нього столову ложку цукру. Також необхідно додати харчову соду і сіль по 0.5 столових ложок. При відсутності в будинку регідраційного розчину пацієнту рекомендується пити будь-які напої.

Досить ефективними є компоти, морси, чай з цукром. Для забезпечення максимально якісного лікування інфекційних хвороб, які виникають при появі кишкової палички, рекомендується прийом ентеросорбентів:

Для забезпечення комплексного лікування хвороби рекомендується застосування пробіотиків – Баактісубтіла, Ентеролу, біфідумбактерину. Якщо у пацієнта спостерігається підвищення температури тіла понад 38 градусів, то йому рекомендується застосування жарознижуючих аптечних ліків, основою яких є ібупрофен, німесулід, парацетамол.

За допомогою традиційних медикаментів можна усунути не тільки симптоматику захворювання, а й знищити кишкову паличку в організмі людини.

Сумамед при аднекситі

При гострих запаленнях придатків призначення антибіотиків відбувається негайно, тобто без очікування відповідей на аналізи. У цьому випадку лікарі використовують антибіотики, до яких відчутно більшість патогенних мікроорганізмів.

Сумамед входить у групу макролідів, що володіють тривалим періодом дії, завдяки чому в осередку ураження скупчуються високі концентрації речовини.

Препарат пригнічує більшість патогенних мікроорганізмів, що провокують запальні захворювання. Лікування аднекситу антибіотиком Сумамед показує високу ефективність.

Спосіб застосування та дози:

Всередину. Таблетки слід ковтати цілими з невеликою кількістю рідини після їжі. При прийомі таблетки натще активна речовина всмоктується швидше.
При інфекціях нижніх дихальних шляхів легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при важкому перебігу – 0.75 г 2 рази. Курс лікування – 7-14 днів.
При гострому синуситі – по 0.5 г 2 рази на добу. Курс лікування – 10 днів.
При інфекції шкіри і м’яких тканин легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при важкому перебігу – 0.75 г 2 рази. Курс лікування – 7-14 днів.
При інфекціях кісток і суглобів легкого та середнього ступеня – 0.5 г 2 рази на добу, при важкому перебігу – 0.75 г 2 рази. Курс лікування – до 4-6 тижнів.
При інфекціях сечовивідних шляхів – по 0.25-0.5 г 2 рази на добу; курс лікування – 7-14 днів, при неускладненому циститі у жінок – 3 дні.
При хронічному бактеріальному простатиті – по 0.5 г 2 рази, курс лікування – 28 днів.
При неускладненій гонореї – 0.25-0.5 г одноразово. Інфекційна діарея – по 0.5 г 2 рази, курс лікування – 5-7 днів. При черевному тифі – по 0.5 г 2 рази; курс лікування – 10 днів. При ускладнених інтраабдомінальних інфекціях – по 0.5 г кожні 12 год протягом 7-14 днів.
Для профілактики і лікування легеневої форми скандинавської виразки – по 0.5 г 2 рази на добу протягом 60 днів.
Інші інфекції (див. «Показання до застосування») – по 0.5 г 2 рази на добу.
У педіатрії:
при лікуванні ускладнень, викликаних Pseudomonas aeruginosa, у дітей з муковісцидозом легень від 5 до 17 років – 20 мг / кг 2 рази на добу (максимальна доза 1.5 г). Тривалість лікування – 10-14 днів.
При легеневій формі скандинавської виразки (профілактика і лікування) – 15 мг / кг 2 рази на день.
Максимальна разова доза – 0.5 г, добова – 1 г. Загальна тривалість прийому ципрофлоксацину – 60 днів. Хронічна ниркова недостатність: при КК понад 50 мл / хв корекція дози не потрібна; при КК 30-50 мл / хв – 0.25-0.5 г кожні 12 год; при КК 5-29 мл / хв – 0.25-0.5 г кожні 18 год. Якщо хворому проводиться гемодіаліз або перитонеальний діаліз – 0.25-0.5 г / добу, але приймати препарат слід після сеансу гемодіалізу.

Показання

Коли можна застосовувати препарат «Ципрофлоксацин»? Це антибіотик чи ні? На всі ці питання відповість фахівець. Лікарі впевнено стверджують, що медикамент належить до групи антибактеріальних. Тому його можна використовувати при різних інфекційних захворюваннях, викликаних чутливими до основного активного компонента мікроорганізмами. Антибактеріальний засіб призначається в якості основного елемента комплексної терапії недуг дихальних шляхів, органів малого таза, кісток, суглобів, шкіри, ЛОР-органів. Крім того, у пацієнтів зі зниженим імунітетом таблетки можуть використовуватися в цілях профілактики.

Для місцевого застосування також підходять антибіотики широкого спектру дії. «Ципрофлоксацин» використовують при інфекційних кон’юнктивітах, блефаритах, виразках рогівки, хронічних дакриоциститах. Як профілактичний засіб ліки застосовують після операцій на очах або ж після потрапляння в них чужорідного тіла.

Не може бути призначений медикамент в період вагітності і лактації. Фахівці стверджують, що антибактеріальний засіб може завдати серйозної шкоди ще не народженій дитині. Застосування таблеток «Ципрофлоксацин» рекомендовано після досягнення 15-річного віку.

У рідкісних випадках у пацієнтів може виникати підвищена чутливість до елементів препарату. При появі будь-яких алергічних реакцій хворому варто проконсультуватися з лікарем. Може знадобитися відміна антибактеріального засобу або коригування добової дози.

Пацієнтам старше 65 років медикамент призначається з обережністю. Під наглядом приймається антибіотик людьми, які мають порушення функції нирок. Протипоказані таблетки при нирковій недостатності.

Побічні ефекти

Серед побічних ефектів ципрофлоксацину виділяють:

  • Розвиток грибкових інфекцій;
  • Запалення кишечника;
  • Підвищена збудженість;
  • Головний біль, запаморочення;
  • Погіршення зору;
  • Шум у вухах;
  • Серцебиття;
  • Перепади артеріального тиску;
  • Нудота;
  • Жовтяниця;
  • Болі в кістках і суглобах;
  • Запалення сухожиль або їх розрив;
  • Порушення функціонування нирок.

Левофлоксацин може привести до розвитку таких станів:

  • Розвиток грибкових інфекцій;
  • Запалення кишечника;
  • Підвищена збудженість;
  • Головний біль, запаморочення;
  • Погіршення зору;
  • Шум у вухах;
  • Серцебиття;
  • Перепади артеріального тиску;
  • Нудота;
  • Жовтяниця;
  • Болі в кістках і суглобах;
  • Запалення сухожиль або їх розрив;
  • Порушення функціонування нирок.

Будь-які з цих реакцій на прийом препаратів розвиваються менш ніж у 1% пацієнтів. Однак, ступінь їх вираженості при появі може бути досить серйозною. Ципрофлоксацин і Левофлоксацин впливають на обмін речовин у сполучній тканині, що може привести до розривів сухожиль у дорослих або деформації суглобів і кісток у молодих пацієнтів. З цієї причини препарати строго протипоказані до використання до віку 18 років.

З якого ряду антибіотик ципрофлоксацин

При важких інфекціях або інфекціях, викликаних чутливими штамами, дозу можна підвищити до 4 г 1 раз. Застосування цефтриаксону триватиме ще 48-72 год після зникнення симптомів або відсутності збудників. Дозу слід контролювати відповідно до отриманих результатів.

Пацієнтам з порушеною функцією нирок не рекомендується знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція незначно знижена. Якщо виникає діарея, необхідно врахувати можливий розвиток псевдомембранозного коліту; в іншому випадку цефтриаксон слід скасувати та призначити відповідне лікування.

Прийом Виферона у таблетках дозволений. Жінкам рекомендується пролікувати доклінічні інфекції ще до планування дитини.

Для лікування використовуються вагінальні препарати, такі як Генферон. Тут виникає питання, що краще – Генферон чи Віферон.

Свічки Генферон призначені для введення не в пряму кишку, а у піхву, діючи при цьому локально. Відгуки свідчать, що вони можуть бути навіть ефективнішими за Віферон у лікуванні урогенітальних інфекцій, хоча призначати препарат поза кровоносною системою у випадку вірусних інфекцій недоцільно.

Адже його: З якого ряду антибіотик ципрофлоксацин

Клініка сучасної урології

Скажіть, скільки ще йди моя думка буде приносити такий препарат малюкові.

Сумамед для дітей: Дозування у капсулах.

Як відкрити домофон без ключа Цифрал CCD-20.

Клініка дитячої андрології.

А мої триста, промисловість богу, отити не змінюються ніхто, може тому, що не можна серії 1 ставка справді.

Терапія захворювання

Цефалексин – лікує інфекційні захворювання.

Для терапії кишкової палички у більшості випадків використовують антибіотикотерапію.

Спочатку рекомендується проведення бактеріологічного посіву, що дозволяє визначити чутливість до антибіотиків.

Далі вибирається певний медикамент, до якого кишкова паличка чутлива.

Курс лікування пацієнта із застосуванням аптечних ліків становить від 3 до 14 днів.

Після закінчення курсу лікування потрібно почекати 2 місяці.

Після цього знову проводять бактеріологічний посів для визначення кишкової палички. Її відсутність вказує на успішність терапії.

При виявленні бактерії пацієнтам призначають повторний курс лікування з використанням інших антибіотиків. Для лікування інфекцій сечостатевої системи часто використовують аптечні ліки у вигляді:

У період антибіотикотерапії дорослим і дітям необхідно дотримуватись одних і тих же правил. Лікування дітей молодше одного року проводиться в стаціонарних умовах. Інші пацієнти можуть проходити терапію вдома.

Якщо у пацієнта діагностовано кишкову інфекцію, то йому обов’язково потрібно дотримуватись щадної дієти. У цей період рекомендується вживати каші, приготовлені на воді, слизові супи, а також черствий білий хліб.

Також хворому рекомендуються бублик, відварене м’ясо або риба нежирних сортів, відварені овочі, сухарики. Пацієнту категорично забороняється вживання копчених, жирних і смажених страв.

Лікарі також не радять застосування прянощів, консервів, солоних і маринованих продуктів. З меню пацієнта виключаються свіжі фрукти, молоко, жирна риба і м’ясо, наваристі супи.

Антибіотикотерапія і дієта характеризуються високою ефективністю лікування тільки в тому випадку, якщо медикаментозні засоби і меню для хворого підбираються правильно.

Рух ліки по організму

Антибіотик ципрофлоксацин добре всмоктується зі шлунка і кишечника, якщо препарат приймають у вигляді таблеток. Найкраще надходження в організм проходить, в основному, з дванадцятипалої і худої кишок. При прийомі їжі всмоктування сповільнюється, але це не змінює ефективність препарату. Антибіотик залишається в організмі до 12 годин, і до кінця цього терміну його концентрація падає до мінімуму.

Він добре розподіляється в тканинах організму, за винятком тих, де є велика кількість жирів. Концентрація в тканинах у порівнянні з плазмою значно вища, від 2 до 12 разів.

Тканини і рідини, в яких ліки знаходиться в концентрації, достатній для придушення хвороботворних організмів:

  • слина;
  • мигдалини;
  • кишечник;
  • жовчний міхур;
  • жовч;
  • печінка;
  • нирки;
  • сечовий міхур;
  • простата;
  • яєчники;
  • матка;
  • фаллопієві труби;
  • насіннєва рідина;
  • тканина легень;
  • бронхіальний секрет;
  • ендометрій;
  • м’язи;
  • кісткова тканина;
  • суглобові хрящі;
  • синовіальна рідина;
  • шкіра;
  • перитонеальна рідина;
  • лімфа;
  • плевра;
  • очеревина;
  • очна рідина.

Ципрофлоксацин також добре проникає через плаценту. У спинномозковій рідині його зміст зазвичай невелике. 15-30% від загальної кількості розщеплюється печінкою.

Кількість препарату в організмі зменшується вдвічі при вживанні таблеток приблизно через 4 години. При внутрішньовенному шляху використання цей час збільшується до 5-6 годин. Хронічна ниркова недостатність затримує виведення ципрофлоксацину до 12 годин.

Видалення ліків відбувається в основному через нирки, причому здебільшого воно залишається незмінним. Під час прийому всередину це близько 40-50%, а при ін’єкціях – 50-70%. Деяка частина виходить у вигляді розщеплених метаболітів. Після прийому всередину їх виходить 15%, а при внутрішньовенному введенні – 10%. Все інше видаляється через шлунково-кишковий тракт. Дуже невелика кількість може проникати в грудне молоко і виходити з ним. Хронічна ниркова недостатність знижує відсоток виведення препарату, але в організмі він не залишається, оскільки починає діяти компенсаторна функція, при якій збільшується розщеплення на метаболіти, і в результаті він виводиться з калом по прямій кишці.

Аналоги

Чи є «Ципрофлоксацин» антибіотиком? Це питання виникає у багатьох пацієнтів, які зіткнулися з інфекційними захворюваннями. Лікарі однозначно стверджують, що цей препарат відноситься до групи антибактеріальних засобів. Але використовувати його можна тільки після встановлення точного діагнозу. В аптеках є безліч інших препаратів на основі ципрофлоксацину. Популярністю у фахівців користуються таблетки «Ципробай». У їх склад входять крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид, магнію стеарат, макрогол, титану діоксид і гіпромелоза. Таблетки можуть використовуватися при різних інфекціях очей, нирок, статевих органів, дихальних шляхів і шкірних покривів. Призначення здійснює лікар тільки після уточнення, якими саме мікроорганізмами викликана інфекція.

Ципрофлоксацин

Таблетки «Ципробай» можуть бути призначені дітям старше 5 років. Вагітним і годуючим жінкам антибактеріальний засіб не призначається через ризик порушення цілісності хрящової тканини плоду під впливом ципрофлоксацину.

Поширеним є також препарат «Ципрофлоксацин-Тева». Антибіотик чи ні цей медикамент? Якщо без протимікробної терапії не обійтися, ліки «Ципрофлоксацин-Тева» здатне надати дієву допомогу. Можна впевнено стверджувати, що воно відноситься до групи антибактеріальних засобів. Таблетки швидко справляються з інфекціями верхніх дихальних шляхів, шкірних покривів, органів малого тазу. В якості профілактики лікарі використовують це ліки перед проведенням операцій в офтальмології. Препарат протипоказаний жінкам у період вагітності та лактації, а також пацієнтам молодше 15 років.

Чи можна вживати алкоголь при прийомі препарату

Етанол, що міститься в алкогольних напоях, знижує дієвість препарату та навантажує печінку. Можуть спостерігатися нудота, блювання, слабкість, знижена швидкість реакції, притуплене сприйняття.

Ципрофлоксацин не можна поєднувати з алкоголем, особливо це стосується пацієнтів, які керують автомобілем або здійснюють діяльність, що вимагає тривалої концентрації уваги.

Форми випуску, упаковка медикаменту і його склад

Перш ніж розповісти про те, що являє собою ліки «Ципрофлоксацин» (антибіотик чи ні, ви дізнаєтеся трохи пізніше), необхідно розповісти, в якому вигляді його можна придбати в аптеці.

В даний час цей препарат можна купити в трьох різних формах. Розглянемо їх більш детально.

  1. У рідкому вигляді медикамент «Ципрофлоксацин» – розчин для інфузій. Активним компонентом даного засобу є ципрофлоксацину гідрохлорид. У продаж препарат надходить у флаконах по 100 мл.
  2. Таблетки «Ципрофлоксацин». Його активним елементом також є ципрофлоксацину гідрохлорид. В одній таблетці може міститися 500 або 250 мг лікарської речовини. У продаж засіб надходить у картонних упаковках по 10, 20, 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток.
  3. Ще одна рідка форма медикаменту «Ципрофлоксацин» – краплі очні та вушні. Це місцеве 0,3% засіб, яке містить в собі активний елемент ципрофлоксацину гідрохлорид. У продаж засіб надходить у флаконах-крапельницях по 5 або 3 мл (поміщені в картонну упаковку).

Лікування запальних процесів в гінекології

Гінекологи часто стикаються з проявами різних запальних процесів, викликаних хвороботворними мікробами. Їх лікування найчастіше проводиться за допомогою різних антибіотиків.

Перш ніж призначити антибіотик, необхідно визначити, які саме мікроорганізми викликали запальний процес в організмі жінки.

Щоб позбутися від проблеми, необхідно виконати певні послідовні дії:

  • пройти обстеження і зробити аналізи;
  • виявити збудника інфекції;
  • вибрати відповідний антибіотик;
  • визначити реакцію організму жінки на ліки;
  • підібрати супутні антигрибкові препарати;
  • проконтролювати прийом антибіотичних засобів (до 7 днів).

До якої групи антибіотиків відноситься

За фармакологічним вказівником ципрофлоксацин – представник групи хінолонів або фторхінолонів. Речовина фактично є наближеним до антибіотиків через синтетичне походження (інші антибактеріальні препарати створюються з рослинної сировини). Використовується з 1960-х років для знищення стійких до більшості препаратів бактерій.

Хінолони класифікують за чотирма поколінням. Речовини першої групи (оксолінова, піпемідова, налидиксова кислота) нейтралізують невеликий перелік грамнегативних бактерій. Фторхінолони другого покоління дієві для знищення грамнегативних мікробів. Бактерицидні властивості цієї групи дозволили розробити препарат Ципрофлоксацин – краплі очні та вушні. Третє і четверте покоління – речовини, дієві при ліквідації захворювань, викликаних бактеріями-анаеробами, внутрішньоклітинними патогенами, пневмококами, грампозитивними організмами.

Особливі вказівки

Строго під наглядом лікаря необхідно приймати таблетки «Ципрофлоксацин» людям з такими захворюваннями, як атеросклероз судин головного мозку, епілепсія, порушення мозкового кровообігу, судомний синдром неясного походження. У період терапії хворим варто вживати велику кількість рідини. Таким чином, вдасться уникнути розвитку багатьох побічних явищ, пов’язаних з високою токсичністю антибактеріального засобу.

Практично всі антибіотики впливають на роботу шлунково-кишкового тракту. Пов’язано це з тим, що медикаменти впливають не тільки на хвороботворні мікроорганізми, а й на ті, які підтримують нормальну мікрофлору. В результаті у хворих можуть спостерігатися такі симптоми, як розлад шлунка та діарея. Спеціаліст зобов’язаний призначити препарати, які відновлюють нормальну роботу кишечника. Якщо діарея не припиняється, щоб уникнути зневоднення організму, призначені антибіотики відміняють. Кожен фахівець може визначити, чи є препарат «Ципрофлоксацин» антибіотиком. Тому кваліфікований лікар не стане використовувати медикамент в якості монотерапії. Убезпечити пацієнта від багатьох побічних явищ допомагають ліки на основі біфідобактерій.

Під час лікування інфекційних захворювань препаратом «Ципрофлоксацин» необхідно контролювати концентрацію в крові хворого сечовини, креатиніну, а також печінкових трансаміназ. Підвищений вміст цих речовин може свідчити про розвиток гепатотоксичності. Крім того, лікар стежить за частотою серцевих скорочень хворого, а також періодично міряє артеріальний тиск. Терапія антибактеріальними засобами в більшості випадків проводиться в умовах стаціонару.

Причини патології

Кишкова паличка може розвиватися при зниженні імунітету.

Основною причиною появи кишкової палички є порушення мікрофлори кишечника.

Саме тому розмножується патогенний серотип кишкової палички.

Причиною її виникнення досить часто є різноманітні хвороби травного тракту.

Досить часто патологічний процес діагностується на тлі панкреатитів, при яких уражається підшлункова залоза.

Також кишкова паличка може з’являтися в результаті розвитку захворювань кишечника – колітів та ентероколітів. На порушення нормальної мікрофлори кишечника безпосередньо впливає прийом певних аптечних препаратів, а саме – антибіотиків.

Цими традиційними медикаментами проводиться придушення мікроорганізмів, що усуває можливість появи патогенної мікрофлори. Прийом антибактеріальних препаратів досить часто призводить до виникнення патології. Людина може заражатися патогенними штамами фекально-оральним шляхом.

Розвивається патологія при недотриманні людиною правил гігієни в період приготування їжі. Якщо пацієнт вживає в їжу немиті овочі та фрукти, це часто призводить до виникнення кишкової палички. При поливі рослин брудною стічною водою після їх вживання в їжу може з’являтися кишкова паличка.

Також причиною її появи є вживання в їжу сирого молока або погано прожареного м’яса. Кишкова паличка в більшості випадків з’являється через неправильний спосіб життя людини. Саме тому пацієнтам рекомендується уважно ставитися до свого здоров’я.

Інструкція з застосування Ципрофлоксацину для дітей і дорослих

Ципрофлоксацин – антибіотик синтетичного походження, який при безграмотному поєднанні з різними лікарськими засобами та невірно визначеному дозуванні негативно впливає на організм, аж до отруєння або прояву негативних ефектів. Норму основної речовини визначають за чутливістю бактерії-збудника до препарату, формою і ступенем тяжкості захворювання, працездатністю нирок. Якщо пацієнт не досяг 18 років, на кількість прийнятого кошту впливає маса тіла.

При важких захворюваннях або ускладненнях може призначатися доза вище стандартної, але тільки за вказівкою лікаря. Прийом ципрофлоксацину також проводиться під контролем лікаря.

Ципрофлоксацин в ампулах для уколів

Препарат представлений як концентрат для розведення іншими інфузійними розчинами:

  • розчин Рінгера (5%);
  • натрій хлорид (0,9%);
  • фруктоза (10%);
  • декстроза (10%);
  • з’єднання розчинів глюкози і натрій хлориду (5% і 0,225% або 0,45% відповідно).

Перед використанням треба влити концентрат антибіотика до визначеного вище препарату до отримання розчину з вмістом 2 мг ципрофлоксацину на 1 мл рідини.

Отриману речовину вводять внутрішньовенно протягом 30-60 хвилин. Розчин необхідно використовувати відразу після приготування – компоненти чутливі до світла і можуть втратити стерильність. Не витягайте ампулу з коробки, не змішувати під дією прямих сонячних променів.

Разова доза Частота прийому (кількість процедур на добу) Показання

200 мг 2 рази неускладнені захворювання видільної системи.
400 мг або 10 мг/кг ваги (для лікування дитячих захворювань) 2 рази • скандинавська виразка з ураженням легень;
• діарея при мікробних ураженнях шлунково-кишкового тракту.
400 мг 2-3 рази • ураження органів дихання;
• важкі форми бактеріальних сечостатевих захворювань.
400 мг або 10 мг на 1 кг маси тіла (для дітей і підлітків) 3 рази Небезпечні для життя захворювання, спровоковані стафілококами, стрептококами, псевдомонадами (синьогнійна паличка):
• ураження шкіри, кісткових та м’язових тканин;
• пневмонія;
• септицемія;
• інфекційні рецидиви на тлі кістозного фіброзу.

Не можна приймати більше 1200 мг ципрофлоксацину дорослим, дітям – більше 800 мг.

Не застосовувати розчин ципрофлоксацину з препаратами, несумісними з антибіотиком.

Проявами цього можуть бути поява осаду, забарвлення рідини в інший колір, помутніння.

Уколи ципрофлоксацину не робляться внутрішньом’язово.

У таблетках

Дозування і тривалість лікування визначається видом захворювання та збудника.

Разова дозування (стандартно – таблетка ципрофлоксацину 500 мг) Кількість прийомів на добу Показання

0,5-1 таблетка 2 рази • неускладнена форма циститу.
1 таблетка 1 раз • профілактика захворювань, спричинених менінгококами;
• цервіцит.
1 таблетка 2 рази • ускладнений цистит;
• пієлонефрит;
• розлади шлунково-кишкового тракту, викликані зараженням бактеріями;
• профілактичні заходи після контакту з носієм скандинавської виразки або безпосереднє лікування захворювання.
1-1,5 таблетки 2 рази • важка форма пієлонефриту;
• простатит;
• хронічний синусит та отит;
• бактеріальні хвороби шкірних покривів, кісток, м’язів.
20 мг на 1 кг маси тіла 2 рази • муковісцидоз.
10-20 мг/кг 2 рази • пієлонефрит та інші захворювання сечового тракту.

Максимальна разова доза – 1500 мг ципрофлоксацину.

Літнім пацієнтам Ципрофлоксацин призначають виходячи з тяжкості хвороби і стану органів виділення.

Таблетки рекомендується приймати на голодний шлунок для швидкого всмоктування речовини, але в цілому вживання ліків не прив’язане до харчування. Засіб запивають 1-2 склянками чистої води.

Протягом 30-90 хвилин після прийому не можна вживати молочні продукти, концентровані соки, воду з додаванням мінералів.

Очні і вушні краплі Ципрофлоксацин

Очні краплі Ципролет, як і вушні, мають певну схему прийому, розроблену для конкретних захворювань.

При вияві на поверхні рогівки дотримуватися такої методики:

  • 1 день: перші 6 годин терапії – по 2 краплі в кон’юнктивальний мішечок кожні 15 хвилин, залишок дня – через кожні 30 хвилин;
  • 2 день: по 2 краплі розчину щогодини;
  • 3 день і до кінця курсу: по 2 краплі кожні 4 години.

Стандартно терапія Ципрофлоксацином триває 14 днів, але значення варіюється, залежно від занедбаності захворювання.

При поверхневих ураженнях очей норма становить 1-2 краплі з інтервалом в 4 години, при складних формах цих захворювань – кожні 2 години.

Щоб знизити системну абсорбцію після закапування кошти та зменшити ризик появи побічних ефектів, рекомендується щільно закрити очі для спрямованого впливу препарату.

Доза при подібних захворюваннях у дітей відповідає нормі для дорослих. Антибіотик використовується для лікування кон’юнктивіту у немовлят до 1 місяця (курс – 4 дні, застосовувати тричі на день).

При вушних захворюваннях стандартна норма для дорослих – 4 краплі препарату. Препарат закапують очищеною ватною паличкою або тампоном у вушний канал два рази на добу.

Тривалість терапії – 5-10 днів.

Дозування для дітей становить 3 краплі з тими ж інтервалами, вказаними вище.

Перед застосуванням препарату необхідно лягти на бік, протилежний ураженому вушку. Не рекомендується рухатися після закапування протягом 5-10 хвилин.

Не можна допускати забруднення наконечника крапельниці – не торкатися уражених місць, очей або вушної раковини, інших поверхонь; щільно закручувати ковпачок.

Розчин для інфузій

Дозування розчину аналогічне нормам для ципрофлоксацину в ампулах. Різниця полягає у відсутності необхідності розводити антибіотик. Стандартна концентрація (2 мг / мл) міститься в рідині, що знаходиться у флаконі.

Крапельницю ставлять на 30-60 хвилин, в залежності від розрахованої дози (200 мг або 400 мг відповідно).

Чи можна замінити Левофлоксацин на Ципрофлоксацин

Левофлоксацин можна замінити на Ципрофлоксацин, якщо бактерії, які викликали захворювання, сприйнятливі до останнього. Перед тим як зробити заміну, краще проконсультуватися з лікарем.

Побічні явища

Не варто приймати без консультації з лікарем препарат «Ципрофлоксацин». Антибіотик, який підійде в конкретному випадку, може визначити лише фахівець після проведення ряду аналізів. Неправильне використання антибактеріальних засобів може призводити до розвитку побічних явищ. Найчастіше вони проявляються з боку травної системи. Пацієнти можуть скаржитися на біль у шлунку, нудоту або діарею. Рідше спостерігаються такі симптоми, як псевдомембранозний коліт, метеоризм, зниження апетиту, холестатична жовтяниця. Деякі хворі зовсім відмовляються від їжі, в результаті цього може розвиватися анорексія.

З боку центральної нервової системи можуть розвиватися такі побічні явища, як запаморочення, головний біль, підвищення тиску, відчуття тривоги і страху. У деяких випадках у хворих розвивається депресія. При серйозних психотичних реакціях, таких як кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості і галюцинації, антибактеріальний засіб слід скасувати. Порушення психіки можуть прогресувати, і в результаті хворий може неусвідомлено завдати собі шкоди.

Побічні явища іноді розвиваються і з боку органів чуття, такі як порушення нюху і смаку, шум у вухах, істотне погіршення слуху. Всі ці симптоми мають оборотний характер і повністю зникають після відміни лікарського засобу.

З боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися такі явища, як порушення серцевого ритму, припливи, артеріальна гіпотензія. З боку системи кровотворення можуть розвиватися такі симптоми, як гемолітична анемія, гранулоцитопенія, тромбоцитоз. Найчастіше такі побічні ефекти розвиваються при внутрішньовенному введенні препарату «Ципрофлоксацин». Яка група антибіотиків не призводить до появи таких симптомів, відповісти складно. Все залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Лікарська взаємодія з іншими препаратами

Поєднання антибіотика з деякими засобами призводить до непередбачуваних наслідків, але практично встановлена реакція ципрофлоксацину на такі сполуки:

  • антагоністи вітаміну К (зниження активності тромбіну);
  • фенітоїн (концентрація цієї речовини в крові збільшується або зменшується при паралельному прийомі, підвищується ймовірність передозування препаратом);
  • теофілін (запаморочення, дратівливість, головні болі, безсоння, судоми);
  • пробенецид (погіршується фільтраційна функція нирок, ципрофлоксацин повільніше виводиться);
  • циклоспорин (збільшення креатиніну в плазмі);
  • гіпоглікемічні засоби (посилення їх ефекту);
  • тизанидин (можлива млявість, зниження артеріального тиску);
  • ропінірол (теоретично – психічні порушення, нервові розлади);
  • метотрексат (збільшена кількість активної речовини в організмі);
  • лідокаїн (знижена швидкість виведення речовини, можливе посилення негативних ефектів ципрофлоксацину).

При прийомі зазначених коштів важливий контроль складу крові, загального стану пацієнта. Реакції на спільне застосування ципрофлоксацину з іншими препаратами не вивчені.

Особливості діагностики

Аналіз крові для діагностики.

Для проведення ефективного лікування зараження необхідно правильно поставити діагноз.

З цією метою здійснюється призначення відповідних аналізів. Досить ефективним є бакпосів калу, блювоти та сечі.

Випробуваний матеріал під час проведення аналізу висівають у живильне середовище.

Якщо по закінченню певного часу в цьому середовищі виростають кишкові палички, то це говорить про позитивні результати. Також для діагностики патологічного процесу можуть брати аналіз калу на дисбактеріоз або проводити копрограму.

Завдяки даним методам дослідження надається можливість визначення певних мікроорганізмів у фекаліях. Аналіз на дисбактеріоз дозволяє виявити кишкові палички.

Проведення аналізів повинно здійснюватися в лабораторних умовах, що забезпечить їх результативність і дасть можливість постановки правильного діагнозу.

Фармакокінетика ліків

Розчин для інфузій

В яких випадках даний засіб призначають як уколи? «Ципрофлоксацин» використовують для ін’єкцій лише тоді, коли пацієнт не може приймати пероральні форми ліків, а також у тому випадку, якщо потрібно досягти максимального терапевтичного ефекту.

Після внутрішньовенних інфузій найбільша концентрація препарату досягається приблизно через 60 хвилин. Розчин добре розподіляється по тканинах організму, не потрапляючи на ділянки, багаті жирами.

Зміст препарату в тканинах в 5-11 разів вище, ніж в плазмі. Терапевтичні концентрації кошти виявляються в мигдаликах, слині, жовчному міхурі, печінці, кишечнику, жовчі, органах малого таза, черевної порожнини, насінній рідині, матці, ендометрії, тканинах простати, яєчниках, нирках, фаллопієвих трубах, сечовивідних органах, бронхіальному секреті, легеневій тканині, м’язах, кістковій тканині, синовіальній та перитонеальній рідинах, суглобових хрящах і шкірних покривах.

У спинномозкову рідину препарат проникає в малому обсязі. При цьому його концентрація становить близько 7-10% (в порівнянні з сироваткою) при невоспалених мозкових оболонках і приблизно 15-37% при запалених.

Лікарський засіб «Ципрофлоксацин» добре проникає в бронхіальний секрет, лімфу, очну рідину, очеревину, плевру, а також через плаценту. Активність медикаменту дещо зменшується при низьких значеннях pH.

Метаболізується ліки в печінці (близько 15-30%) з утворенням неактивних метаболітів. При внутрішньовенному способі введення препарат період напіввиведення становить 5-6 годин. Виводиться засіб в основному нирками в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів.

Найчастіше пацієнтам призначають пероральний прийом «Ципрофлоксацину». У цьому випадку активна речовина таблеток швидко всмоктується з травного тракту. Біодоступність ліків становить приблизно 50-86%. Його максимальна концентрація в сироватці досягається приблизно через 1-1,6 години.

При пероральному застосуванні препарат розподіляється в рідинах і тканинах організму. Його високі концентрації виявляються в легенях, жовчі, нирках, жовчному міхурі, насінній рідині, печінці, матці, мигдаликах, тканинах простати, фаллопієвих трубах, ендометрії і яєчниках. Крім того, медикамент «Ципрофлоксацин» добре проникає в кістки, очну рідину, слину, бронхіальний секрет, м’язи, шкіру, очеревину, плевру і лімфу.

У спинномозковій рідині лікарський засіб виявляється в невеликій кількості (в порівнянні з сироваткою концентрація становить близько 6-10%).

Основним органом виведення препарату з організму виступають нирки.

Яка фармакокінетика місцевого кошти «Ципрофлоксацин»? Вушні краплі (як і очні) призначаються пацієнтам найрідше. Після їх використання максимальна концентрація активного компонента становить менше 5 нг / мл.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Прагівомікробне засіб широкого спектра дії, похідне хінолону, пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу (топоізомерази II і IV, відповідальні за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо ядерної РНК, що необхідно для зчитування генетичної інформації), порушує синтез ДНК, ріст і поділ бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т.ч. клітинної стінки і мембран) і швидку загибель бактеріальної клітини. Діє бактерицидно на грамнегативні мікроорганізми в період спокою і поділу (оскільки впливає не тільки на ДНК-гіразу, але й викликає лізис клітинної стінки), на грампозитивні мікроорганізми – тільки в період поділу.
Низька токсичність для клітин макроорганізму пояснюється відсутністю в них ДНК-гірази. На тлі прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів ДНК-гірази, що робить його високоефективним щодо бактерій, які стійкі, наприклад, до каміноглікозідів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів. До ципрофлоксацину чутливі грамнегативні аеробні бактерії: ентеробактерії (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), інші грамнегативні бактерії (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.), деякі внутрішньоклітинні збудники – Legionella pneumophila, Brucella spp., Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii.
Грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae). До ципрофлоксацину також чутливий Bacillus anthracis.
Більшість стафілококів, стійких до метициліну, резистентні і до ципрофлоксацину. Чутливість Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycobacterium avium (розташованих внутрішньоклітинно) – помірна (для їх придушення потрібні високі концентрації).
До препарату резистентні: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Не ефективний відносно Treponema pallidum. Резистентність розвивається вкрай повільно, оскільки, з одного боку, після дії ципрофлоксацину практично не залишається персистуючих мікроорганізмів, а з іншого – у бактеріальних клітин немає ферментів, що інактивують його.

Related posts

Leave a Comment