Соціальна реабілітація дітей інвалідів: розбираємося у всіх подробицях

admin

Реабілітація дітей-інвалідів необхідна для адаптації хворої дитини до сучасних реалій життя. Заходи передбачають не тільки подолання обмежень у фізичному плані, але і допомогу в соціальній пристосованості.

Центри соціальної реабілітації дітей

Комплекс заходів соціальної реабілітації дітей проводять в домашніх умовах або в спеціалізованих центрах соціальної реабілітації дітей.

Основні цілі центрів реабілітації: соціальна реабілітація дітей-сиріт; формування або відновлення соціального статусу; адаптація до умов життя в родині і в суспільстві; надання допомоги дітям інвалідам; виховання мотивації до праці.

Сучасні центри реабілітації багатопрофільні установи, що дозволяють вирішувати питання по більшості проблем соціальної реабілітації дітей. Соціальні працівники визначають потенціал дитини, обсяг необхідної допомоги, розробляють індивідуальну програму реабілітації, організовують дозвілля для дітей.

При роботі з дітьми-сиротами необхідно дотримуватися таких вимог: надана допомога не повинна нашкодити дитині; індивідуальні програми реабілітації повинні враховувати всі індивідуальні особливості дитини; відхилення в розвитку повинні компенсуватися оперативно, без нанесення психологічної травми.

Соціальна адаптація – приведення групового або індивідуального поведінки проблемних дітей у відповідність до суспільних норм і цінностями.

Діти з обмеженими можливостями зазнають труднощів в досягненні своїх цілей в межах допустимих громадських норм, у них знижена здатність адекватного реагування на зміни навколо, утруднене взаємодія із соціальним середовищем.

До завдань виховання і навчання дітей з особливими потребами входить навчання адекватному взаємодії з однолітками, різними соціальними групами, суспільством, виконання соціальних і правових норм і правил.

Досвід корекційних навчальних закладів показує, що учні таких шкіл опанувати прийнятими в суспільстві нормами поведінки, здатні брати активну участь в суспільно корисного життя.

Організація роботи: з овременного методи

Для повноцінного розвитку дітей-інвалідів необхідний не тільки медичний догляд, але і контакт з суспільством, визнання дитини колективом. Щоб маленький громадянин знайшов своє місце в соціумі, соціальні працівники використовують ефективні методи реабілітації:

Застосування спеціальних освітніх програм, сприяння навчанню дитини-інваліда в спец школах, психолого педагогічна адаптація.
Створення комфорту в житло дитини-інваліда відповідно до його нових потреб.
Організація культурних і спортивних заходів для проведення дозвілля, підтримка активної участі дитини в суспільному житті, проведення соціально середовищної адаптації.
Надання допомоги в отриманні практичних навичок в побуті і навчанні, як в доу, так і в більш старшому віці.
Проведення консультаційних занять для батьків, що мають дітей з інвалідністю.
Розвиток у дитини духовних якостей, що сприяють комфортному сприйняттю зовнішнього світу (соціокультурна адаптація).

Сукупність методів соціальної адаптації являє собою технологію реабілітації дитини з обмеженими можливостями в суспільстві. Вона містить послідовні дії, розроблені індивідуально для кожного неповнолітнього інваліда в залежності від стану здоров’я, розвитку хворого і обстановки в сім’ї. Технологія реабілітації передбачає:

індивідуальні та групові бесіди;
ігрову діяльність;
творчі заняття;
організацію свят і екскурсійних турів.

У спеціалізованих центрах

Коли батьки вирішують допомогти дитині з інвалідністю, вони звертаються в реабілітаційний центр. В установі особливим дітям розробляють індивідуальну програму, спрямовану на корекцію розвитку дитини-інваліда та навчання батьків. Дорослі отримують вичерпну інформацію про те, як підтримати маленького інваліда і вчасно побачити відхилення у здоров’ї.

Залежно від цілей, переслідуваних реабілітаційним центром, структура спеціальної установи може містити:

Патронаж. Служба включає навчених працівників, які виїжджають в віддалені райони або виконують заходи на дому.
Денний стаціонар , який здійснює основну діяльність з реабілітації дітей-інвалідів: медичну, психологічну, соціально-педагогічну.
Школу батьків . Необхідні навчальні заняття проводяться професійними працівниками реабілітаційного центру. Методисти проводять практичні та теоретичні уроки в залежності від тяжкості захворювання дитини і його віку.

Крім основного завдання реабілітаційного центру існує інша, не менш важлива – попередження і раннє виявлення інвалідності. З цією метою в країні відкривається все більше спеціалізованих відділень і кабінетів.

У домашніх умовах

Проведення реабілітаційних заходів з самого дитинства можливо і вдома, де основну частину навантаження беруть на себе батьки дитини з обмеженими можливостями. Заняття залежать від виду порушень у інваліда і починаються тільки після затвердження індивідуального плану реабілітації. Навчання проводиться в перервах між здійсненням основного догляду за хворим і необхідними медичними заходами. До завдань батьків входять :

чергування занять і діяльності;
зміна тяжкості виконуваних завдань;
концентрація уваги дитини-інваліда на навчанні;
проведення оцінки поліпшень особисто і за допомогою близьких;
акцентування уваги дитини на його досягнення при виконанні нових або вивчених завдань.

Якщо дитина-інвалід відмовляється від домашнього навчання, батькам слід звернутися за допомогою в реабілітаційний центр. Досвідчені фахівці підкажуть, як знайти підхід до особливостей дитини і зацікавити його в успіху.

Сенс реабілітаційних заходів полягає в комплексній медико соціальної допомоги. Без підтримки батьків адаптація ускладнюється. Тепле ставлення близьких людей – то, що насправді потрібно дитині, щоб не відчувати себе особливим.

Реабілітація дітей-інвалідів в домашніх умовах

Заняття з дитиною можна проводити не тільки в спеціалізованих реабілітаційних центрах для дітей-інвалідів, а й удома. Для цього, перш за все, батьки повинні порадитися з лікарем-психоневрологом і педагогом, які розкажуть, як і чому вчити дитину.

З урахуванням специфіки порушених функцій, стану інтелекту і моторики визначається основне завдання навчання. Спочатку дитину ретельно обстежують, а після цього складають індивідуальну поетапну програму навчання. Більшість завдань на початку навчання виконується в процесі повсякденних заходів по догляду за дитиною.

Щоб дитина показав себе з кращого боку, батькам слід:

Пропонувати дитині короткі різноманітні завдання, чергувати види діяльності;
По черзі використовувати нові завдання з уже вивченими і більш легкими;
Оцінювати навички самообслуговування у відповідній обстановці;
Залучати інших членів сім’ї для оцінки сформованих навичок;
Проводити оцінку нових досягнень у вигляді гри;
Включати в навчання тренування тих навичок, які сприяють розвитку будь-яких щодо збережених функцій;
Складати за допомогою педагога план на 2-3 тижні вперед.

Батьки повинні бути готові до певних труднощів в процесі навчання, наприклад, дитина не хоче виконувати завдання, хоча і може, або йому важко сконцентрувати увагу. Ці та інші проблеми можна вирішити, попередньо навчивши дитину підкорятися вимогам дорослих, або звернули до ради кваліфікованого фахівця.

Батькам слід розділити процес навчання на три ступені:

Пояснити дитині, що необхідно зробити;
Надати при необхідності допомогу;
Створити ситуацію успіху і заохотити дитину за виконане завдання.

Таким чином, головна мета реабілітації дітей-інвалідів як удома, так і в спеціальних установах, полягає в поліпшенні якості їх життя і створенні умов для рівних можливостей з іншими членами соціуму. Це сприяє їх інтеграції в суспільство і створює фундамент для подальшої незалежного життя.

Відео з YouTube по темі статті:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.

Значення комплексної соціальної адаптації

Головною метою соціальної програми з реабілітації дітей-інвалідів є створення умов для їх всебічного розвитку : фізичного, емоційного та інтелектуального. Заходи, що вживаються скоординовані так, щоб захистити права дитини та її сім’ї. Максимальна користь соціальної реабілітації досягається, скоріше, в звичних умовах, домашній обстановці, в сім’ї, ніж в реабілітаційному центрі.

Соціальні заходи попереджають розвиток вторинних дефектів у дитини-інваліда. Несподівані відхилення зазвичай виникають через невдалі прийомів реабілітації або ускладнення взаємовідносин між членами сім’ї. З цим пов’язано і ще одне значення адаптаційних заходів – допомогти сім’ям пристосуватися до забезпечення належного догляду за хворою дитиною. Соціальний працівник приділяє увагу не тільки дитині з обмеженими можливостями, а й батькам. При цьому фахівець повинен не просто виконати поставлені завдання, а й згуртувати всіх членів сім’ї та оточуючих.

Соціальна робота з сім’ями, що мають дітей з відхиленнями у розвитку

Сім’ї, які мають дітей з відхиленнями у розвитку, мають ряд соціально-психологічних особливостей: спостерігається внутрішній конфлікт між членами сім’ї, звужується коло знайомих сім’ї, обмежується спілкування з родичами, сім’я стає нетовариські, у батьків можуть почати проявлятися соматичні захворювання.

Необхідна соціальна адаптація не тільки дитини з відхиленнями у розвитку, але і всієї сім’ї.

Основна проблема сімей – отримання необхідної медичної допомоги та соціально-побутового обслуговування.

У соціальній роботі з сім’ями, що мають дітей з відхиленнями у розвитку, необхідно дотримуватися наступних напрямків:

діагностичне – для вивчення особливостей виховання в колі сім’ї, розробки та впровадження індивідуальних програм допомоги сім’ї;
педагогічно-корекційний – корекція відносин між батьками і дітьми, підвищення ролі батька в процесі виховання дитини;
просвітницький – розширення уявлень про особливості розвитку дітей, що мають патологію і методах корекційної роботи з ними;
психокоррекционное – підвищення почуття впевненості у власних силах, гармонізація сімейних відносин, створення в родині сприятливого психологічного клімату.

Скільки потрібно дітей-інвалідів для реабілітаційного центру

Звід правил, присвячений реабілітаційним центрам, визначає їх величину з розрахунку 100 місць на тисячу дітей-інвалідів, які проживають в місті або районі. Відповідь на питання про те, скільки ж має бути ліжко-місць в закладі, знаходиться в тому ж зводі правил. Центр буде відповідати своїй назві, коли мінімальна планка встановлена на позначці в 50 місць, максимальна становить 300 місць. Тільки при дотриманні таких умов заклад, головне завдання якого полягає в реабілітації дітей з встановленої інвалідністю, отримує право претендувати на статус центру. Показник місткості центру визначається з урахуванням кількості місць у стаціонарах (денному і цілодобовому).

висновок

Реабілітаційні заходи дадуть результат лише при підході, що включає в себе медичні, соціальні, психологічні та інші аспекти. Участь лікарів, психологів і батьків в процесі відновлення дитини – це те, без чого не обійтися. Без ретельно розробленої програми домогтися соціальної адаптації буде набагато складніше.

Корисне відео

Психологія