Як управляти начальником?

admin

«Керувати начальником» … щось не так у цій фразі? Ні, все так! Є кілька типів керівників. Одні з задоволенням підтримують розумні ініціативи, дають співробітникам повну свободу дій, сприяють побудові кар’єри, головне, щоб був результат. Інші ж тримають вас на одній і тій же посаді, а деякі не дозволяють експериментувати, визнають тільки ті підходи, які задовольняють їх самих.

Але навіть самий строгий і твердолобий начальник – не перешкода справжнім корпоративним акулам. Вони використовують лояльні і заборонені прийоми маніпуляції, ведуть шефа на короткому повідку і завжди досягають успіху. Ось тільки кілька ефективних стратегій управління начальником. Знайомтеся, використовуйте, але не зловживайте!

Як управляти своїм начальником

За мотивами прочитання книги «Як управляти своїм начальником. Мистецтво виживання з босом будь-якого типу»

У нервового начальника підлеглі також нервові. Пошук спільної мови з керівником – завдання не з легких, і вирішити його, на думку автора, допоможе вміння розрізняти психологічні типи начальників. Щодо кожного з цих типів потрібна особлива тактика поведінки, яка допомагає підлеглим домагатися власних цілей – наприклад, підвищення зарплати.

Незважаючи на те, що багато начальників поєднують у собі риси кількох психологічних типів (і тому їх складно віднести до якоїсь однієї категорії), читачі, безсумнівно, погодяться з багатьма висновками та спостереженнями автора.

Начальник і підлеглі: Ділове спілкування керівника

Віддаючи розпорядження, керівник повинен спиратися на власний авторитет. У наказовому тоні розпорядження можна віддавати лише в екстрених ситуаціях, коли необхідно терміново вирішити проблему. При цьому ініціатива виконавця пригнічується, і він, по суті, звільняється від відповідальності – просто виконує наказ. Ефективність праці знижується, якщо віддати наказ із загрозою покарання.
Ефективним методом управління співробітниками є розпорядження у формі прохання. Тоді співробітник відчуває, що йому довіряють, хочуть з ним співпрацювати і вірять в його здібності. Особливо, якщо доручення стосується того, що не входить до його обов’язків. Ефективне управління зводиться до того, що співробітників необхідно стимулювати, розвивати їхню активність і давати можливість проявляти ініціативу. Тільки в цьому випадку ефективність праці буде найбільш високою.

Як правильно карати?

Ні в якому разі не карати або критикувати людину без наявності підтверджених даних про порушення;
Якщо робота була виконана погано, потрібно дізнатися, хто доручив її співробітнику, як проводився контроль і визначити ступінь відповідальності співробітника за неякісну роботу. Часто бувають ситуації, коли у людини просто не було потрібних матеріалів, знань або підтримки для виконання роботи;
Керівник повинен вміти визнавати свої помилки;
Необхідно поговорити зі співробітником і з’ясувати його мотивацію та причини порушення;
Ніколи не критикувати співробітника публічно;
Покарання повинно залежати від тяжкості проступку. Вимоги до всіх членів колективу повинні бути однаковими.

Психологічне управління колективом має на увазі здатність керівника правильно вести розмову з підлеглими. Перш ніж почати говорити про провину, необхідно заспокоїтися і почати бесіду з досягнень і успіхів співробітника. Розмову потрібно вести в приватній обстановці, щоб не створити внутрішньогруповий конфлікт. Бажано, щоб керівник пояснив підлеглому, чим він незадоволений, навів факти порушення і уважно вислухав пояснення підлеглого. Закінчити розмову потрібно тим, що керівник повинен підкреслити сильні сторони співробітника і вселити в нього віру, що в подальшому у нього все вийде.

Система мотивації співробітників у питанні, як управляти колективом, має величезне значення. Але навіть заохочувати співробітників потрібно вміти правильно. Матеріальна мотивація персоналу повинна виражатися в заохочуванні за успішно виконану роботу відразу після її закінчення. Ефективність конкретного негайного заохочення набагато вища, ніж очікування премії до кінця місяця. Нематеріальна мотивація співробітників може нести велику цінність, ніж матеріальна. Наприклад, якщо керівник публічно похвалить співробітника в присутності колег, повага яких для нього важлива. Визнання успіху підлеглого вчасно з правильно підібраними словами – відмінна мотивація. Раніше часто практикувалися в організаціях вручення грамот, дошок пошани. Зараз в деяких організаціях такі методи управління колективом залишилися, але нове покоління їх уже не сприймає всерйоз.

В обов’язки керівника входить і звільнення співробітників. Це досить болюча процедура. Керівник не повинен вибачатися, щоб не давати зайвої надії підлеглому. Не варто звільняти перед вихідними або святами. Бесіда повинна займати не більше 20 хвилин, оскільки співробітник, перебуваючи в стресовому стані, просто не зможе почути докладні пояснення і причини його звільнення.

Ставлення керівника до підлеглих має бути поважним у будь-якій ситуації. Найкраще звертатися до співробітників на «Ви». Під час розмови з підлеглим керівник повинен більше слухати, ніж говорити. Ставити запитання про те, що думає співробітник про якість своєї роботи, що б він покращив, що вважає своїми сильними сторонами. У процесі діалогу з підлеглими керівник, який вміє слухати, може отримати багато корисної інформації. Зокрема, як поліпшити управління персоналом організації.

До недавнього часу функції менеджерів з персоналу виконували лінійні керівники. Досить було просто оформляти накази про звільнення, зарахування на роботу і підвищення. Зараз цього недостатньо. Менеджери з персоналу повинні займатися підбором кадрів, розвитком співробітників, мотивацією та стимулюванням праці.

Менеджмент персоналу допомагає використовувати всі потенційні можливості співробітників для досягнення цілей організації. Але при цьому забезпечувати нормальну психологічно здорову атмосферу в колективі, стежити за умовами праці.

Основні завдання менеджменту персоналу організації:

Визначати потреби співробітників;
Допомагати адаптуватися в новому колективі;
Підбирати кадри;
Стимулювати зацікавленість у кар’єрному зростанні;
Розробляти правильну систему мотивації;
Сприяти особистісному та професійному розвитку;
Залагоджувати конфлікти.

Класифікація керівників

Всіх керівників можна умовно розділити на шість типів: Деспот, Хорошист, Хамелеон, Артист, Інтелектуал та Егоцентрист. Крім них, є й начальники сьомого типу – справжні лідери, які не тільки командують, але й прислухаються до думки своїх підлеглих. У кожного з перерахованих типів є як позитивні, так і негативні риси. Вивчення цих рис допомагає розібратися, як підлеглим слід поводитися з начальником кожного типу, щоб досягти свого.

Деспот

Ці начальники наполегливі, агресивні, енергійні та самовпевнені. Вони вважають за краще впливати на співробітників погрозами, не бояться критикувати оточуючих (в тому числі власне начальство) і люблять контролювати кожен крок підлеглих. Багатьом подобається працювати під управлінням керівників з деспотичними нахилами, оскільки вони всіляко заохочують амбітних співробітників, які добре справляються зі своїми обов’язками.

Не приймайте критику начальника-деспота занадто близько до серця – навчитеся ставитися до неї з гумором. Зосередьтеся не на мінусах, а на плюсах, тобто на досвіді, який ви здобудете, працюючи з такою людиною. Перш за все, виріште, як довго ви збираєтеся залишатися під його початком. Щоб знайти спільну мову з керівником-деспотом, намагайтеся вести себе передбачувано і постійно тримати його в курсі своїх справ. Станьте фахівцем у тій області, в якій він погано розбирається, беріть на себе роботу, яка йому не подобається, і не бійтеся відстоювати свою точку зору.

Маючи справу з деспотом, завжди зберігайте спокій. Якщо він накидається на вас з нападками, направте його агресію проти нього самого: задайте йому риторичні запитання або запропонуйте кілька рішень на вибір. Регулярно міняйте тактику поведінки з таким начальником, інакше він зрозуміє, що ви навчилися їм маніпулювати.

хорошист

Хорошист – начальник компетентний, стриманий, розважливий і передбачуваний. Такі керівники чудово вміють зберігати спокій в стресових ситуаціях. Як правило, вони не здатні нестандартно мислити і не люблять конфліктувати. Їм не цікаві офісні інтриги, і вони погано сходяться з людьми. Щоб жити з таким начальником, допомагайте йому з рутинною роботою та проявляйте ініціативу там, де він наважується ризикувати. Босові цього типу не подобаються непослідовні й удавані люди. Тому станьте для нього підлеглим, на якого він завжди може покластися, і тоді він буде бачити в вас кандидата на підвищення.

хамелеон

Начальник цього типу – справжній чоловік-калейдоскоп, швидко змінює свою поведінку в залежності від ситуації. Він може бути ввічливим і чуйним в спілкуванні з клієнтами, прямолінійним і вимогливим по відношенню до підлеглих, байдужим до колег, а також поєднувати в собі будь-які з цих якостей. Самовпевненість начальника-хамелеона межує з пихою. Для утримання влади він не соромиться відкрито маніпулювати людьми і впевнений, що оточуючі роблять те ж саме. Такий начальник розумний і діє послідовно, проте сам він ніколи не стане пояснювати підлеглим логіку своїх рішень.

Незважаючи на всі недоліки начальника цього типу, спільну мову знайти з ним можна. Примиріться з тим, що він ніколи не відкриє вам своє справжнє обличчя. Ставши його підлеглим, розпитайте його про цілі, які він ставить перед собою на найближчі рік-два. Швидше за все, він відповість ухильно, але з цієї відповіді ви все одно зможете зрозуміти, які його пріоритети. Детально інформуйте начальника про все, що відбувається, але при цьому намагайтеся не розповідати йому нічого зайвого.

Заздалегідь продумайте, яких дій варто уникати, щоб не втратити симпатії начальника-хамелеона. Не наслідуйте йому і не намагайтеся показати свою перевагу. Крім того, не давайте себе обдурити: щоб домогтися свого, цей начальник буде говорити вам все, що ви хочете від нього почути. І не забувайте, що хамелеон – людина вимоглива. Спробуйте зіграти на його почутті гумору – знайдіть спосіб розсмішити його.

артист

Начальник-артист любить справляти враження на оточуючих і бути в центрі уваги. У гніві така людина кидає речі на підлогу, а в хорошому настрої – дарує подарунки всім підряд. Йому не властиві проникливість або обачність. Він терпіти не може все, що заважає йому діяти: засідання, презентації, складання звітів, повільно працюючі комп’ютери. Начальник-артист сповнений енергії і ніколи не упустить шанс блиснути своїми талантами перед оточуючими.

Змиріться з тим, що робота з начальником-артистом – це постійні злети і падіння. Такий керівник часто буває більш вимогливим до підлеглих, ніж начальники інших типів. Тому не дивуйтеся, якщо він змусить вас працювати вечорами або у вихідні. Проте така людина, як ніхто інший, вміє привнести в роботу живі емоції. Начальника-артиста важко контролювати, зате можна направити в потрібну сторону. Керівники цього типу люблять, щоб підлеглі завжди спілкувалися з ними відкрито і по суті.

Начальнику-артисту потрібна публіка, тому навчіться його слухати. Не соромтеся просити у нього допомоги, якщо ви в ній дійсно потребуєте. Такий начальник не любить нелояльних підлеглих і скептиків, а також тих, хто відкрито заперечує його думку. Йому потрібні дисципліновані солдати, які будуть виконувати накази, не ставлячи зайвих питань. Якщо ви вмієте працювати в команді і не прагнете залучати до себе увагу, то цілком зможете порозумітися з таким начальником.

інтелектуал

Начальник-інтелектуал любить перевіряти на практиці нові теорії, а також обговорювати сучасні тенденції в бізнесі і менеджменті. Діє він так, як це прописує теорія, яку він вважає вірною в даний момент. Начальник-інтелектуал уважний до дрібних деталей, йому подобається роз’яснювати оточуючим, як його ідеї можна застосувати в конкретній ситуації.

Інтелектуал не тільки охоче дає оцінку роботі підлеглих, а й вислуховує їх думку про себе. Він схильний дотримуватися фактів і вміє абстрагуватися від емоцій. Такого начальника, немов розсіяного професора, легко збити з пантелику. Йому більшою мірою, ніж керівникам інших типів, властиві добродушність і легкість в спілкуванні. Такий начальник доброзичливий і ладнає з колегами.

Ви спрацюєте з начальником-інтелектуалом, якщо вам цікаво вирішувати складні завдання і якщо ви в змозі пояснювати ідеї начальника своїм колегам. Крім того, вам доведеться шукати компроміс між вірністю босові і відданістю організації. Найчастіше у начальника-інтелектуала формується коло однодумців, які його підтримують. Ваше завдання – налагоджувати відносини з людьми, що не входять у це коло. Станьте сполучною ланкою між начальником і іншими співробітниками. Створіть собі репутацію людини, яка вміє добре ладити з людьми.

Начальник-інтелектуал поважає логіку і здоровий глузд і не переносить дратівливість або песимізм. Він буде підтримувати вас до тих пір, поки ви поділяєте його погляди на методи управління і не заважаєте застосовувати їх на практиці.

егоцентрист

Начальник-егоцентрист – найбільш складний у спілкуванні тип керівника. Це людина з непомірно роздутим его. Зазвичай такий начальник буває відмінним фахівцем з продажу, і саме в цій сфері йому вдається найбільше. Часто він настільки впевнений у своїй правоті, що оточуючі перестають помічати його помилки. Це безжальний до інших, рішучий і діяльний чоловік. Він швидко приймає рішення, ні з ким не радячись: думка підлеглих його абсолютно не цікавить.

Рано чи пізно вам доведеться зіткнутися з начальником-егоцентристом. Оскільки змінити його у вас не вийде, знайдіть спосіб знімати психологічну напругу від спілкування з такою людиною. Наприклад, регулярно діліться своїми проблемами з людьми, які готові вас вислухати. Налагодьте добрі стосунки з іншими керівниками, оскільки ваша кар’єра для егоцентриста байдужа. Втім, не можна не визнати, що такий начальник знає толк у своїй роботі.

І все-таки управляти можна навіть егоцентристом. Так, якщо робота над проектом відхилилася від початкового плану, вину за це візьміть на себе, навіть якщо насправді вашої провини немає. Лестити таким керівникам потрібно акуратно, щоб вони не запідозрили, що ними намагаються маніпулювати. Дізнайтеся, що виходить у начальника найкраще, і дайте йому привід продемонструвати свої таланти перед оточуючими.

У спілкуванні з начальником-егоцентристом завжди будьте напоготові: люди цього типу завжди помічають зневажливе ставлення до себе. Як правило, вони довго не затримуються на одному місці роботи, оскільки рано чи пізно допускають серйозні промахи. Їх здібності дозволяють їм протриматися якийсь час на плаву, однак будь-яка компанія, в якій цінують колективну роботу, прозорість у відносинах і розвиток співробітників, навряд чи буде довго терпіти такого керівника.

Принципи ефективного управління

Керівник повинен аналізувати ситуацію, прогнозувати стратегію і управляти її реалізацією. Підлеглий повинен реалізовувати рішення керівника. Тому основними принципами ефективного управління є певні якості керівника – професіоналізм, організованість і порядність, оскільки йому доводиться вирішувати проблеми з будь-якої сфери організації.

Підлеглий, у свою чергу, повинен бути виконавчим, ініціативним, чесним, порядним і прагнути до просування по службі.

Як управляти поведінкою начальника в різних ситуаціях

У кризових ситуаціях начальники кожного з описаних типів поводяться по-різному. Наприклад, начальник-хорошист зазвичай діє занадто повільно, оскільки намагається розподілити відповідальність справедливо. Підштовхніть його, почавши активно діяти. Начальник-деспот краще підготовлений до кризових ситуацій, оскільки не відчуває перед ними страху. Підтримайте такого начальника, продемонструвавши своє вміння працювати в команді. У критичний момент начальнику-хамелеон нічого не варто пожертвувати кимось із підлеглих, тому заздалегідь продумайте, куди перейти після звільнення. Завжди тримайте такого начальника в курсі подій, і якщо йому вдасться зберегти владу, ви залишитеся на своєму місці. Начальник-артист у умовах кризи відчуває себе як риба у воді, оскільки йому подобається бути в центрі уваги. Чітко дотримуйтесь його вказівок і уважно слухайте, що він говорить. Коли в кризову ситуацію потрапляє начальник-інтелектуал, скористайтеся його готовністю зважати на думку підлеглих, щоб направити його дії в потрібну сторону. Оскільки начальник-егоцентрист насамперед стурбований власною персоною, в критичний момент насамперед подумайте про те, як себе убезпечити. Запасіться доказами своєї невинності.

Відрізняється і ставлення начальників цих шести типів до кар’єрного росту підлеглих. Начальник-деспот вважає за краще підвищувати співробітників відповідно до своїх власних уявлень. Використовуйте обхідний маневр: наприклад, пустіть слух, що вами зацікавилася інша компанія – можливо, керівник підвищить вас тільки щоб не відпускати до конкурентів. Начальник-хорошист не любить змін, а необхідність підвищити підлеглого виб’є його зі звичної колії. Заручившись підтримкою колег, переконливо поясніть йому, чому він повинен вас підвищити. Начальник-хамелеон підвищує співробітників тільки в інтересах бізнесу або для зміцнення своєї влади. Вибравши момент, щоб звернутися до нього з проханням про підвищення, будьте готові розповісти, чому ваше підвищення буде йому вигідно. Начальник-артист просуває по службі тих, хто схожий на нього. Щоб домогтися у нього підвищення, постарайтеся проявляти ті ж якості, якими володіє він. Начальник-інтелектуал насамперед цінує в підлеглих компетентність і широту кругозору. Беріть участь у тренінгах і семінарах, збагачуйте свій досвід. Якщо ви заведете розмову про підвищення з начальником-егоцентристом, він напевно поцікавиться, яка йому буде від цього користь. Переконайте його в тому, що, підвищивши вас, він покаже себе керівником, який піклується про кар’єру підлеглих, а також придбає надійного союзника на майбутнє.

Лідери сьомого типу

Крім шести перерахованих типів, є й керівники – лідери в повному розумінні слова. Вони заохочують професійний розвиток і тягу до знань, поважають підлеглих і готові їх вислуховувати. Такі лідери вміють підлаштовуватися під ситуацію і витягувати цінні уроки, спостерігаючи за роботою свого колективу. Виробляючи свій стиль керівництва, ці начальники враховують думку підлеглих про себе.

Ваше завдання – допомогти своєму начальнику розвинути в собі риси справжнього лідера. Начальник-деспот охоче бере на себе відповідальність, а ви могли б іноді нагадувати йому, що в команді є й інші хороші спеціалісти. Начальнику-хорошистів складно подолати тягу до емоційного комфорту – переконайте його діяти більш ризиковано, наводячи приклади того, як інші керівники ризикували й досягали успіху. Найбільше шансів стати справжнім лідером є у начальника-хамелеона. Допоможіть йому позбутися страху втратити владу. Доведіть йому, що вміння працювати в команді зміцнить його позиції в довгостроковій перспективі. Маючи справу з начальником-артистом, переконайте його, що в центрі уваги має бути не тільки він сам. Для начальника-інтелектуала придумайте теоретичне обґрунтування того, чому йому потрібно перетворитися на справжнього лідера. Найскладніше стати сьогодні лідером начальнику-егоцентристу. Згодом ви обов’язково завоюєте його довіру – тоді зможете підказати йому, як стати ефективним керівником.

про автора

Гонзаг Дюфор очолював кадрові служби у великих міжнародних компаніях.

Стилі управління колективом: управління персоналом, який стиль управління краще?

Можна виділити 6 основних стилів управління персоналом, кожен з яких має як свої плюси, так і мінуси:

Командний стиль – негайне підпорядкування співробітників в основному в наказовому тоні. Цей стиль допомагає тримати співробітників під контролем, мотивувати їх дисципліною і санкціями. Він доцільний у критичних ситуаціях, коли ризики дуже великі при найменшій помилці. Але при цьому співробітники не розвиваються, нічому не вчаться, в колективі панує невдоволення, що призводить до фрустрації.
Авторитарний стиль передбачає вибудовування стратегії розвитку і створення перспектив для підлеглих. Керівник веде себе строго, але справедливо і чітко спрямовує співробітників, в якому напрямку розвиватися, показуючи на своєму прикладі, чого можна досягти. Мінусом такого стилю є те, якщо співробітники не довіряють керівнику, вони просто не підуть за ним. Крім того, підлеглі працюють тільки за покроковими інструкціями, тому мають низьку кваліфікацію.
Партнерський стиль управління роботою співробітників передбачає створення гармонійних відносин, відсутність конфліктів та мотивацію гарного настрою. Такий стиль відмінно працює, якщо його комбінувати з іншими стилями, адже партнерство не підвищує продуктивність праці. Цей стиль хороший тільки в тих випадках, коли потрібна допомога чи порада при вирішенні конфліктів.
Демократичний стиль покликаний залучати співробітників до процесу роботи і підтримувати взаєморозуміння в колективі. Цей стиль ефективний, коли співробітники працюють у команді, прагнуть разом до однієї мети і мають достатньо досвіду, щоб кожному можна було довірити певне завдання. Єдиний мінус такої організації управління персоналом полягає в тому, що підлеглих постійно потрібно організовувати, направляти, курирувати і проводити досить часто наради.
Стиль керівництва під назвою «задає ритм» – виконання роботи так само добре, як її виконує сам керівник. Цей стиль має на увазі самоорганізацію співробітників і бажання виконувати роботу на найвищому рівні за прикладом керівника. Неефективний у випадках, якщо потрібна допомога третьої сторони або додаткове навчання і координація.
Стиль «коуча» – постійний професійний розвиток співробітників, натхнення, пошук і розвиток сильних сторін. Це мотивує співробітників, але в той же час такий стиль управління буде марним, якщо підлеглі ліниві. Не кожен має бажання і сили працювати над собою щодня.

Як управляти колективом і який стиль вибрати? Швидше за все, ефективність управління персоналом залежить не тільки від стилю і методів управління, а й від особистих якостей підлеглих. Тому залежно від різних ситуацій потрібно комбінувати різні стилі управління.

Система управління співробітниками включає в себе не тільки стилі, але і методи управління.

Ведмежа послуга

Піднесена в невідповідний час інформація може порушити спокій керівника. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб він помилився, перед важливим нарадою повідомте йому якусь «новину». Наприклад, ви можете сказати, що почули від когось, що там, нагорі, незадоволені останньою його роботою, і тепер йому потрібно довести, що він кращий. Ця інформація повинна бути завуальована під дружню пораду. В результаті ваш керівник розхвилюється, йому буде складно зосередитися, він почне робити помилки. Пам’ятайте, що джерела таких «новин» повинні бути максимально заплутаними, щоб вас не викрили.

Методи управління колективом

Методи управління персоналом – способи впливу на колектив. Вони бувають адміністративні, економічні та соціально-психологічні.

Адміністративні методи впливають на усвідомленість колективу, розуміння того, що необхідно дотримуватися дисципліни, мати почуття обов’язку, прагнути працювати в цій організації, дотримуватися правил і норм, встановлених в організації.
Економічні методи – матеріальне стимулювання співробітників. Соціально-психологічні – врахування соціальних потреб співробітників, підтримання здорової атмосфери в колективі.

Всі методи взаємопов’язані між собою і здійснення їх в управлінні колективом зрозуміле. Але є й інноваційні методи управління персоналом. Наприклад, постановка цілей співробітника і керівника на найближчі півроку або рік. Співробітник ставить перед собою конкретну мету на благо організації. У разі її досягнення керівник, наприклад, підвищує його на посаді або підвищує зарплату.

Ефективно працює метод квартальних звітів. Так співробітник сам встановлює цілі, вчиться правильно розпоряджатися часом. У підсумку він працює більш плідно і проявляє ініціативу. До того ж, необхідність звіту перед начальником кожен квартал мотивує показати себе з найкращого боку. Ніхто зі співробітників не залишається непоміченим. Кожен отримує винагороду за свою працю.
Чудовим методом управління персоналом є структуроване планування. Кожен відділ ставить перед собою певну мету, яка доповнює цілі інших відділів на благо розвитку організації. Щоб організувати роботу в відділах, застосовують «командний менеджмент». У групи об’єднуються ті співробітники, які мають схожий погляд на досягнення мети організації.
Метод ситуаційного управління застосовується лише в міру виникнення проблем. Функціональне управління – кожен керівник свого відділу несе відповідальність за певні функції.
Відмінно працює метод порівнянь, коли система управління даної організації порівнюється з більш передовою організацією і за її прикладом відтворюється система управління.
Експертно-аналітичний метод передбачає залучення фахівців з управління персоналом. Експерт вивчає проблеми організації і дає висновок, якими методами найкраще управляти в цій організації.
На практиці часто застосовується метод функціонально-вартісного аналізу. Коли експертами визначається, які функції не виконуються і чому, прибираються зайві функції управління, ступінь централізації управління персоналом.
Відмінний результат дає метод творчих нарад. Фахівці і керівники висловлюють свої припущення, як поліпшити систему управління персоналом, що породжує безліч креативних ідей.

Кожен керівник задається питанням, як ефективно управляти персоналом? Для цього необхідно застосовувати всі методи і стилі управління комплексно. Крім того, не забувати про те, що потрібно чітко дотримуватися правил етики при спілкуванні з співробітниками. Правильна система управління, мотивації, покарання і заохочення допоможе створити процвітаючу компанію. Сам керівник не зможе нічого досягти, якщо його співробітники не будуть підходити до роботи творчо і з ініціативою. Керівнику головне вміти зацікавити, мотивувати і підтримати співробітників.

«Похована» інформація

Якщо якусь інформацію бажано приховати від начальника, заховайте її в розмашистому доповіді на пару десятків сторінок. Основну частину заповніть роздумами, доводами своєї точки зору, результатами аналізів і досліджень. А ті дані, які потрібно «поховати», винесіть на останні сторінки. Начальник, найімовірніше, прийме вашу ідею після прочитання перших сторінок. Якщо ж у майбутньому до вас і будуть якісь претензії, ви скажіть, що попереджали, будучи впевненим у тому, що шеф прочитав доповідь до кінця. Ще один нюанс: при прочитанні начальник або співробітники все ж можуть дістатися до «похованої» інформації. Будьте до цього готові, не виявляйте подиву, щоб ніхто не міг зрозуміти, що їх намагалися провести.

Володіння і грамотне використання прийомів маніпуляції допоможе вам добитися успіху, просуватися по кар’єрних сходах, реалізовувати свої ідеї. Тільки не перестарайтеся. Якщо вас викриють у маніпулюванні, можуть виникнути серйозні проблеми, ви втратите довіру колег та начальства.

Підпишіться на наш канал.

Знайшовши помилку в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.

Як вести себе з керівником: поради експертів

Антон Краснобабцев

тренер-консультант, керуючий партнер KEY SOLUTIONS

Під час співбесіди керівник директивного стилю може аж до деталей уточнити ваш досвід і знання, вимагати відповідей на складні питання, коротко розповісти про труднощі, які вас чекають.

Щоб знайти спільну мову, потрібно вміти говорити по суті, бути виконавчим і обов’язковим, а в разі потреби мати сміливість чітко аргументувати свою точку зору.

Співбесіда з керівником колегіального стилю являє собою діалог, в ході якого у кандидата з’являється більше можливостей «показати себе», представити свої сильні сторони.

З таким керівником можна знайти спільну мову, якщо ви вмієте пояснювати свою точку зору, задаєте питання по суті і позбавляєте начальника необхідності розбиратися в дрібницях.

Ліберальний керівник під час співбесіди часто задовольняється загальними питаннями про кваліфікацію кандидата, надаючи йому максимальну свободу в оповіданні про себе. Такий керівник рідко детально розповідає кандидату про зміст майбутньої роботи.

На етапі знайомства важливо показати себе відповідальним професіоналом, якому можна довірити самостійну роботу – для цього можна розповісти про досягнуті результати на минулій роботі. Щоб уникнути провалу в роботі, важливо мати сміливість вимагати від керівника чіткості поставлених завдань і звертатися до нього за допомогою, якщо ситуація «виходить з-під контролю».

Вікторія Карякіна

старший тренер HR-консалтингової компанії «Оді енд Ем Консалтинг»

Самий уподобаний тип в українських краях – авторитарний. Тримає команду в спартанських умовах, не визнає порушення ієрархії, оспорювання його рішень і циркуляцію інформації. Такий стиль дуже корисний при кризових ситуаціях, але використовувати його можна лише за потреби.

Вищим пілотажем є вміння використовувати палітру лідерських стилів, в залежності від співробітника і від ситуації. Якщо співробітник розуміє стиль свого керівника, він може ідентифікувати його мотиватори і важелі впливу та створити продуктивні робочі відносини, навіть якщо цей стиль йому неприємний.

Марія Кабакчі

директор з маркетингу PR-агентства PR Partner

Не так важливо, якого типу управління дотримується керівник, важливо зрозуміти, як саме з ним спрацюватися.

Якщо керівник легко делегує ряд завдань і не смикає з проміжними статусами кожні дві години, скористайтеся можливістю довести, що така довіра виправдана, проявіть ініціативу, вирішите задачу раніше поставлених термінів.

Якщо ж, навпаки, начальству необхідно контролювати кожен ваш крок, відписуйтеся йому з певною періодичністю, не чекаючи запиту від нього.

Ольга Смирнова

HR-директор АТ НПФ «Сонце. Життя. Пенсія»

Автократ за темпераментом поривчастий, неврівноважений, з різко мінливим настроєм. Він володіє величезною працездатністю, однак, захоплюючись, швидко витрачає свої сили.

Можна зробити кар’єру і за такого керівника. Він любить лестощі та участь у своїх проблемах, приймаючи подані факти за об’єктивні. Однак підлеглим з високою кваліфікацією досить важко уживатися з таким керівником, так само як і людям самодостатнім.

На мій погляд, колегіальний – найефективніший стиль керівництва. У взаємодії вітається активність, «палаючі очі», нові ідеї та актуальні способи досягнення цілей, ініціатива.

Серед власників бізнесу і топ-менеджерів ліберали зустрічаються вкрай рідко, і в основному в творчих областях, таких як дизайн, музика або психологія.

Взаємодіяти з лібералом легко, є можливість звузити функціонал і вибрати неспішний темп роботи. Основним ризиком в цьому випадку стане падіння власних результатів, затримка в професійному зростанні і претензії колег.